Учасників із семи країн – Швеції, Німеччини, Сербії, Польщі, Білорусі, Норвегії, України – зібрала сьогодні Міжнародна науково-практична конференція «Університетсько-шкільні кластери» у Харківському гуманітарному університеті «Народна українська академія». У відкритті заходу взяв участь голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.
Розпочинаючи промову, він наголосив, що сучасний глобалізований світ, зростаюча роль економіки знань, стрімкий розвиток технологій, передусім інформаційних, вимагають у кожній сфері діяльності шукати нові підходи, які б відповідали викликам сьогодення. Перш за все це стосується освіти – галузі, яка формує майбутнє нації, виховує нове покоління, яке поведе країну уперед.
«Застосування такої передової практики як поєднання в одному кластері шкільних закладів та установ вищої освіти має значні перспективи та особливе значення для нашого регіону, оскільки відомо, що Харків – наукова та студентська столиця України», – зазначив Сергій Чернов.
За його словами, знайомство з практикою утворення університетсько-шкільних кластерів демонструє нові широкі можливості, що відкриваються для шкіл та вузів, які отримають змогу працювати у єдиному інформаційно-навчальному просторі, застосовувати спільні підходи до роботи з молоддю, умови для обміну педагогічним досвідом.
«Для шкіл, зокрема, якісно вищий рівень підготовки вчителів, доступ до інтелектуальних, бібліотечних та матеріально-технічних ресурсів вищих навчальних закладів, мотивація учнів через постійне спілкування із студентським та академічним середовищем.
Що стосується вищих навчальних закладів, то вони у свою чергу отримують підготовлених абітурієнтів, добре мотивованих та цілеспрямованих студентів, взаємодію із громадськістю у новому вимірі для просування власного бренду та філософії роботи з молоддю», – сказав голова обласної ради Сергій Чернов.
Довідково:
На порядку денному в учасників XVIII міжнародно-наукової конференції обговорення:
- потреби зміни моделі управління системами в умовах турбулентності суспільних процесів;
- сутності формування освітніх кластерів;
- МАН як простір науково-освітньої кластеризації;
- кластеризація освітнього простору Слобожанщини шляхом функціонування Харківського університетського консорціуму;
- стратегія кластерної політики як основа суспільства високих технологій;
- моделі кластерної політики: світові освітні практики;
- взаємодія "школа-університет" як необхідна умова усунення бар'єрів інклюзивної освіти та нарощування людського капіталу суспільства;
- кластерний підхід як засіб підвищення конкурентоспроможності освіти регіону;
- особливості роботи з обдарованими учнями в рамках університетсько-шкільного кластеру";
- університетсько-шкільний кластер як модель нового освітнього простору тощо.