07 квітня

Видатний геоморфолог Микола Дмитрієв

070426.jpg

Видатний геоморфолог Микола Дмитрієв

У квітні виповниться 140 років від дня народження українського вченого–географа, педагога Миколи Ізмайловича Дмитрієва (1886–1957). Один із найвидатніших спеціалістів географів, він є автором першого посібника із геоморфології України, також розробником геоморфологічного районування.

Микола Дмитрієв народився 9 квітня 1886 р. у с. Улянівка Сумського повіту Харківської губернії (нині Сумська область). Навчався у харківській гімназії, потім в охтирській. З ранніх років любив подорожувати, цікавився географією. Перші поїздки обмежувались Охтиркою, Харковом та іншими містами Слобожанщини. Подорожуючи, гімназист збирав цікаві зразки каміння, створюючи колекцію. Тому не випадково у 1906 р. він вступив на природниче відділення фізико–математичного факультету Харківського університету, яке закінчив у 1912 р. Формуванню світогляду молодого науковця сприяв авторитет очільника кафедри географії, видатного вченого А.М. Краснова.

У 1909 р. під час навчання студент Дмитрієв здійснив свою першу навколосвітню подорож. Через країни Західної Європи він потрапив в Альпи, де вибрався на найвищу вершину Монблан. Згодом перетнувши Атлантичний океан прибув до Північної Америки. У США побував у великих містах Нью–Йорку, Сан–Франциско. Через Тихий океан і Гавайські острови дістався Японії. До Харкова повернувся через східні райони Далекого Сходу.

Друга поїздка М. Дмитрієва навколо світу відбулась у 1913–1914 рр. Цього разу він направився до Австралії, Нової Зеландії, Нової Гвінеї, а потім Китаю і Японії. Далекі поїздки молодий вчений здійснив з науковою метою, вивчаючи навколишнє середовище. Про результати спостережень у 1915 р. він повідомив у науково–популярних статтях, присвячених Австралійським горам і гейзерам у Новій Зеландії. Ці матеріали пізніше використав у викладацькій і науковій роботі.

 

Повернувшись до Харкова, Дмитрієв викладав географію в харківських гімназіях. З 1916 р. він готувався до здобуття звання професора при кафедрі географії університету. Займався науковою роботою, читав лекції з фізичної географії. Отже у 1922 р. отримав звання професора.

З 1928 р. Дмитрієв керував сектором фізичної географії Українського науково–дослідного інституту географії та картографії. У 1930–1948 рр. працював у науково–дослідному інституті геології при Харківському університеті. Займався викладацькою роботою в університеті, педагогічному інституті. Багато працював, опублікував наукові роботи. У 1938 р. за видатні практичні досягнення у галузі геоморфології та четвертинної геології України М.І. Дмитрієв отримав наукового ступеня доктора географічних наук без захисту дисертації. З 1945 р. і до дня смерті він очолював кафедру регіональної фізичної географії Харківського державного університету. Одночасно очолював Харківський відділ Географічного товариства, завдяки якому популяризував наукові знання.

Миколу Ізмайловича вважали фаховим спеціалістом у палеогеографії, гляціології, геології. Все ж найбільш вагомих результатів вчений досяг як геоморфолог. Він був автором перших узагальнених праць з геоморфології території України: «Рельєф УСРР» (1936), «Геоморфология Украинского кристаллического массива» (1938). У 1958 р., після його смерті, була опублікована робота «Рельєф Харківської області».

Помер М. Дмитрієв у Харкові 8 листопада 1957 р. Похований поряд з дружиною Єлизаветою Іванівною Дмитрієвою (Милославською) на 2–му міському кладовищі.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

  1. Микола Ізмайлович Дмитрієв (1886–1957). Фото М. Марченка. м. Охтирка Харківської губернії. Початок ХХ століття. Вікіпедія.
  2. Свої спостереження від поїздки до Блакитних гір, М. Дмитрієв виклав у публікації «В голубых горах Австралии» (1915). На фото: долина Джеймісона у Національному парку Блакитні гори, Австралія. 2008 р. Вікіпедія.
  3. Метою подорожі М. Дмитрієва до долини Роторуа у Новій Зеландії було знайомство з гейзерами. Depositphotos.
  4. Пам’ятник на похованні подружжя Дмитрієвих на 2–му міському кладовищі Харкова. Вікіпедія.

Шаблоны для сайта