
Вчений, дослідник, педагог Валентин Александров
У квітні виповниться 110 років від дня народження Валентина Вікторовича Александрова (1916–1998), українського хіміка, який запропонував єдину температурну шкалу кислотності, метод визначення рН неводних розчинів. За винаходи, які мали вагоме практичне значення, співробітникам Харківського державного університету В.В. Александрову та Н.А. Ізмайлову (посмертно) у 1973 р. було присуджено Державну премію СРСР.
Він народився 11 квітня 1916 р. у м. Чугуєві Харківської губернії. Любов до малої батьківщини Валентин Вікторович зберіг та проніс через все життя. Знаний професор, знаходив час і виїздив на мотоциклі, який в той час був великою рідкістю, на вихідні до Чугуєва. Допомагав своїй матері Марії Євсеївні у домашніх справах і на присадибній ділянці.
Здобував спеціальну освіту В. Александров у Харківському хіміко–технологічному технікумі. Потім вступив на хімічний факультет Харківського державного університету, який закінчив у 1939 р. Наукову діяльність розпочав в аспірантурі під керівництвом професора Івана Микитовича Францевича — видатного спеціаліста у галузі матеріалознавства, члена–кореспондента, а згодом академіка АН УРСР. Але ця робота була перервана війною.
Валентин Александров учасник Другої світової війни. Перебуваючи в лавах Червоної армії, був поранений у боях під Сталінградом. Потрапив до німецького полону і разом з іншими військовополоненими утримувався в Ростовській в’язниці. Александрову вдалося втекти і доєднатися до загону радянських підпільників. Після звільнення Ростова знову служив у армії і пройшов бойовий шлях до Праги. Його фронтові заслуги відзначені орденами, бойовими медалями.