08 квітня

До Міжнародного дня ромів: жива історія та культурні традиції

08042026.jpg

До Міжнародного дня ромів: жива історія та культурні традиції

Сьогодні, 8 квітня, у світі відзначають Міжнародний день ромів. Це відзначення, покликане привернути увагу до давньої історії, самобутньої культури, сьогоденних проблем ромського народу. Встановлене на ІV Всесвітньому конгресу ромів і присвячене першому Всесвітньому ромському конгресу, який відбувся у Лондоні (1971) і на якому був офіційно започаткований Міжнародний день.

Ця подія стала історичною для ромської спільноти, адже саме тоді представники ромів з різних країн зібралися, щоб об’єднатися, обговорити свої права, культуру та майбутнє. Кілька важливих рішень було ухвалено на тому конгресі. Зокрема затвердили ромський прапор (зелено–блакитний із червоним колесом посередині), гімн Gelem, Gelem. 8 квітня стало символом ромської солідарності та боротьби за визнання.

Міжнародний день ромів — це не лише свято. Це можливість нагадати про виклики, з якими щоденно стикається ромська спільнота по всьому світу: злидні, упереджене ставлення, обмежений доступ до освіти та медицини.

 

Роми — це етнічна група, яка має давнішнє індоарійське походження і відома своєю самобутньою культурою, мовою, яка нараховує кілька десятків діалектів, культурою та традиціями. Етимологія слова «роми» вказує, що походить воно з давньоіндійської мови і означає таке поняття, як «людина» або «чоловік». Ця самоназва, яку роми використовують для ідентифікації свого народу, підкреслює їхню етнічну ідентичність. Хоча так само вирізняються нащадки різних етнодіалектних груп з окремою мовою, місцем проживання, заняттями. Роми не мають власної держави, мігруючи землями країн Європи, Америки, Азії та Африки. Переважно їх більшість проживає саме в Східній Європі: в Румунії, Угорщині, Болгарії, Словаччині, країнах колишньої Югославії. Загальна кількість ромів у світі оцінюється в 10–15 мільйонів осіб. Звичайно, ця цифра не може бути остаточною. Широкий розмах обрахунку демографи пояснюють приблизними результатами переписів населення, оскільки кількість членів сімей могла коливатися. І кочовими традиціями, що збереглися й донині.

Зате всьому світу відомі імена видатних митців, які мали ромське коріння: поетеси та громадської діячки Броніслави Вайс, якій Ліна Костенко присвятила поему «Циганська муза». Твір отримав друге дихання у чудовій театральній постановці на українській сцені. Легендарного актора і режисера німого кіно Чарлі Чапліна. Професорки математики Софії Ковалевської. Гітариста фламенко Пако де Лусії. Спортсменів Тайсона Ф’юрі, Йоганна Тролльмана, Еріка Кантона. Біографи віднайшли ромське коріння у співака Елвіса Преслі, художника Пабло Пікассо. Ромська нація подарувала світу багато талантів, які досягли визнання в різних сферах діяльності, зберігаючи при цьому свою культурну ідентичність.

Найчисельнішими в Україні вважаються серви на Лівобережжі та волохи на Правобережжі Дніпра. Вперше ромів згадують в документальних джерелах XV століття. За переписом 2001 р. в Україні проживало 47587 ромів, що склало 0,1 відсотка населення (за даними МВС — 300 тисяч, а за даними національно–культурних товариств 500 тисяч). У ХХІ столітті більшість ромів ведуть осілий спосіб життя. Місця компактного їх поселення традиційно зосереджені в Закарпатській області, населення яких складає до 30 відсотків українських ромів. Також вони проживають в Одеській, Полтавській, Черкаській, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській та Чернівецькій областях. Суттєве зменшення населення ромів на сході України з 2014 р. відбулось через російську військову агресію, оскільки багато сімей залишили домівки, зруйновані окупантами. На початку повномасштабного російського вторгнення 2022 р. вимушена була виїхати до Німеччини перша ромська поетеса в Україні, перекладачка, громадська діячка і одна з героїнь документальної стрічки «Сім історій успішних ромських жінок» (2017) Раїса Борисівна Набарчук, літературний псевдонім якої — Рані Роман, значить «шанована ромська жінка». Вдалині від батьківщини вона померла 10 травня 2023 р. і похована в Києві.

У вихорі історичних подій роми пережили чимало випробувань і поневірянь. Ставлення до їх кочових груп часто було упередженим і не завжди однозначним. З одного боку, місцеві зверталися до них як до ремісників, музикантів або торговців. Водночас ромів часто переслідували, звинувачували в крадіжках і чаклунстві. Однією з найтрагічніших подій став влаштований нацистами у часи Другої світової війни геноцид ромів Пораймос. Загальна кількість жертв якого становила (знов таки, приблизно) до 1,5 мільйона осіб.

Нова сторінка в історії українських ромів розпочалась із набуттям Україною незалежності в 1991 р. і створенням громадських організацій ромів. У червні 2002 р. у Києві відбувся з’їзд ромських громад України, на якому були обговорені питання інтеграції їхніх представників в українське суспільство. По закінченню роботи з’їзду було створено всеукраїнське об’єднання Ромський конгрес України.

В умовах захисту Україною незалежності актуальними залишаються питання підтримки ромів, які були змушені залишити свої домівки. Доступ до освіти ромських дітей, розвиток і збереження ромської мови, інтеграція ромів в суспільне життя, їх працевлаштування та соціальна підтримка. Міжнародний день ромів є нагадуванням про необхідність боротьби з проявами дискримінації та ромофобії, про посилення міжетнічного діалогу та розбудову справедливого, відкритого суспільства.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

  1. 8 квітня — Міжнародний день ромів. Прапор ромського народу. Ілюстрація.
  2. Кочівний стиль життя ромів став одним із найстійкіших стереотипів. Ілюстративне фото.

3, 4. Поштові марки, серія «Роми», Україна. 2017 р. BOMARKA.

  1. Т. Шевченко. Циганка–ворожка. 1841 р. Національний музей Тарас Шевченка.

Шаблоны для сайта