Активно брав участь у громадському житті. Був членом Центрального Проводу Народного Руху України, головою його Харківської крайової організації. Створював харківське відділення товариства «Меморіал», з 1997 р. був його співголовою. Координатор Українсько–американського бюро захисту прав людини по Харківській області, голова Харківського товариства «Україна–Арменія».
У 1990–1994 рр. народний депутат України, член постійної комісії з питань оборони й безпеки, заступник голови комісії з питань помилування при Президентові України. Багато зробив для прийняття закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій». У листопаді–грудні 2004 р. брав активну участь у подіях Помаранчевої революції.
Автор книг «Прозрение», «Петр Григорьевич Григоренко», «Цена свободы: Воспоминания диссидента» і низки публіцистичних статей.
Помер 30 червня 2005 р., похований Г.О. Алтунян у Харкові.
Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України
Фото і коментарі:
- Генріх Ованесович Алтунян (1933–2005).
- Генріх Ованесович з дружиною Риммою.
- Четверо харків’ян, які отримали по 3 роки покарання за підписання листа на захист генерала Григоренка: Аркадій Левін, Генріх Алтунян, Петро Григоренко, Владислав Недобора, Володимир Пономарьов. Фото з сайту ХПГ.
- Довідка про відбуття Г.О. Алтуняном покарання.
- Генріх Алтунян активно протидіяв заколоту ГКЧП. 1991 р., м. Харків. «УП».
- Депутати Верховної Ради, колишні політв’язні, у день проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. Зліва направо: Левко Горохівський, Олесь Шевченко, Левко Лук’яненко, Ірина Калинець, Михайло Горинь, Степан Хмара, Богдан Ребрик, Богдан Горинь, Вячеслав Чорновіл, Генріх Алтунян. 16.07.1990 р. м. Київ.
