243 роки тому відбулася перша окупація Криму. У 1783 р. у всіх великих населених пунктах Кримського ханства був оголошений маніфест про приєднання Криму до російської імперії. За ці понад 200 років кримські татари з кількамільйонного народу перетворилися на меншість на своїй Батьківщині, а з 1944 по 1989 рр. взагалі не мали права проживати на рідній кримській землі.

Депортація кримськотатарського народу радянським тоталітарним режимом була кульмінацією російської колоніальної політики, направленої на детатаризацію Криму. Виконання постанови Державного Комітету Оборони від 11 травня 1944 р., підписаної особисто Сталіним, завершило процес примусового витіснення корінного народу з землі пращурів.

На світанку 18 травня було розпочато депортацію кримських татар. Поки чоловіки воювали на фронтах Другої світової війни, радянська влада підступно вигнала їхні сім’ї з домівок та відправила у заслання — шлях, який для багатьох став останнім. Людям здебільшого навіть не пояснювали, що відбувається, куди саме їх везуть, а на збори давали не більше 15 хвилин. Таким чином, кримські татари покинули власні домівки не готовими до довгої та виснажливої дороги, не кажучи вже про облаштування на чужині. Вже о 8 годині ранку 90 тисяч кримських татар завантажили у 25 ешелонів, які складались з товарних вагонів. 48.400 кримських татар у 17 ешелонах вже були депортовані до Узбекистану. 19 травня було вивезено товарними вагонами ще 165.515 кримських татар. Зрештою, такі темпи дозволили катам вже 20 травня відзвітуватися у Москву про повне «очищення» Криму від корінного народу.

Тривалість вбивчого шляху кримчан в «товарняках» до місць спецпоселень тривала в середньому 2–3 тижні. У тісних вагонах, без їжі, води та медичної допомоги, від голоду та хвороб загинуло 7000–7900 кримських татар.

За офіційними даними, у листопаді 1944 р. у вигнанні опинилося 193.865 кримських татар: з них в Узбекистані —151.136, у Марійській АРСР — 8.597, у Казахській РСР — 4 286 осіб. Решту розподілили «для використання на роботах» і направили: 10.555 осіб до Молотовської, 6.743 до Кемеровської, 5.095 до Горьківської, 3.594 до Свердловської, 2.800 до Іванівської та 1.059 до Ярославської областей РРФСР. Ще майже 6 тисяч кримських татар, було ув’язнено до ГУЛАГу безпосередньо під час депортації. Так корінний народ Криму наділили статусом «спецпереселенців». Це передбачало постійний нагляд репресивних радянських структур, реєстрацію в комендатурах, виснажливу примусову фізичну працю. За даними НКВС Узбецької РСР, упродовж першого півріччя депортації від хвороб та нелюдських умов перебування загинуло 16.052 кримських татар (10,6%), у 1945 р. — 13.183 (9,8%). Тільки в Узбекистані померло майже 30 тисяч кримських татар за перші півтора року вигнання. У 1948 р. режим посилився і став ще жорстокішим. Зокрема, арештом на 5 діб каралося залишення спецпоселень, а повторне порушення «режиму перебування» вважалося «втечею з місця заслання», що спричиняло позбавлення волі терміном на 20 років. Геноцид також втілювався стиранням історичної пам’яті про національне життя, побут та культуру кримських татар на батьківському півострові. Переглядалася кримська історія, впроваджувалися російські імперські наративи про «одвічно російський» Крим, цілеспрямовано та масово поширювалися міфи про «народ–зрадник». Репресивний радянський режим повністю змінив та спотворив кримську топоніміку, зокрема було замінено російськими назви населених пунктів, вулиць, що мали кримськотатарське походження. До Криму завозили переселенців з РРФСР, Української РСР, яких цілеспрямовано заселяли в будинки кримських татар.

Політика радянського тоталітарного режиму стала фактичним продовженням традицій Російської імперії з колонізації території Кримського півострова, яка після анексії Криму в XVIII ст. здійснювала виселення кримських татар, обмежувала їхні права та свободи. Так, до анексії Росією (1783 р.) території Кримського ханства, кримські татари становили понад 92 % населення. Згідно з матеріалами п’ятої ревізії (перепису) 1795 р. у Криму проживало 157.319 осіб, з них — 126.000 кримських татар. Протягом XVIII–XIX століть Російська імперія проводила політику постійного тиску на кримських татар, обмежуючи їхні права та релігійні свободи, спалюючи духовні книги, відбираючи землю, ресурси. Значна частина корінного народу вимушено залишила межі Криму. Відбувалося заміщення корінного населення Криму колоністами. Насамкінець, 25 червня 1946 р. Верховний Совєт РСФСР ухвалив Закон, яким затвердив перетворення Кримської АРСР на Кримську область.

Кримські татари були не просто позбавлені батьківщини, але й насильно втратили власне ім’я, мову, історію, ідентичність. Після смерті Сталіна кримським татарам так і не повернули їхні права та не дозволили повернутися на батьківщину. Трагічна історія депортації кримськотатарського народу замовчувалася в СРСР протягом десятиліть. Фактично, заслання тривало. Попри заборону, починаючи з 1967 р., кримські татари робили чисельні спроби оселитися в Криму на власній землі. Кримськотатарський національний рух за повернення був одним з найефективніших та найяскравіших протестів у СРСР. Але справжнє масове повернення, репатріація, розпочалася після 1987 р. Тільки після розпаду СРСР, у незалежній Україні, ми можемо вшанувати пам’ять жертв геноциду та говорити правду про злочини проти людяності.

Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу, керуючись положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, засуджуючи політику тоталітарного режиму щодо утисків корінного народу України. Тема геноциду кримськотатарського народу все частіше звучить на міжнародному рівні. Визнання геноциду — це шлях до справедливості. Без належної оцінки злочинів минулого неможливо запобігти їх повторенню в майбутньому. У 2019 р. визнали геноцидом депортацію кримськотатарського народу парламенти Канади, Латвії та Литви. У 2024 р. — парламенти Польщі, Естонії, Чехії. У 2025 р. — парламент Нідерландів.

У офіційних документах і на громадських заходах Україна закликає світову громадськість до всебічного вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та консолідації зусиль міжнародної спільноти для припинення системних порушень прав і свобод кримських татар, що тривають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим. Підтверджує відданість міжнародному праву та основоположним документам ООН у сфері прав людини, а також українському законодавству, яке визнає кримських татар корінним народом України та фіксує факт геноциду, вчиненого радянським режимом у 1944 році. «Коли ми говоримо про 1944 рік, ми говоримо не лише про минуле. Ми бачимо тяглість політики росії щодо Криму і кримськотатарського народу. Те, що було геноцидом у 1944 році, сьогодні має своє продовження в окупованому Криму», наголосив Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров на пресконференції, присвяченій 82–м роковинам геноциду кримськотатарського народу.

У сьогоднішній боротьбі за незалежність і цілісність України події трагічного минулого повторюються з новою силою в сучасних історичних умовах. Російська окупація 2014 року — це продовження геноцидної політики окупантів щодо кримськотатарського народу і українців загалом. Тільки поєднавши зусилля у відчайдушній боротьбі з загарбниками ми наблизимо неминучу деокупацію Криму та досягнемо справедливої перемоги України.

Підготовлено за матеріалами ЗМІ, вебпорталу Представництва Президента України в Автономній республіці Крим.

Фото, коментарі:

1. День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Сайт Меджлісу кримськотатарського народу, 2025 р.
2. «Лихі вітри 44–го» Зареми Трасінової. Заслужена художниця АР Крим З.А. Трасінова у травні 1944 р. разом з батьками була виселена до Узбекистану. Цій трагічній темі художниця присвятила серію малюнків «Чорні вітри 1944 року».
3. «На чужій землі» Рустема Емінова, 2004 р.
4. «Поїзд смерті» Рустема Емінова, 1997 р.
5. Рустем Емінов. Картина з циклу про депортацію кримських татар. Твори художника входять до зібрання Державного музею мистецтв та дирекції художніх виставок та панорам Ташкента (Узбекистан); також Музею кримськотатарської культурно–історичної спадщини в Сімферополі; Будинку–музею І. Гаспринського в Бахчисараї; придбані колекціонерами США, Ізраїлю, Малайзії, Південної Кореї, Австралії, Туреччини.
6. В Українському кризовому медіа–центрі 12 травня 2026 р. відбулася пресконференція, присвячена 82–м роковинам геноциду кримськотатарського народу. Захід був організований Кримськотатарським Ресурсним Центром спільно з Державною службою України з етнополітики та свободи совісті та Меджлісом кримськотатарського народу. Учасниками заходу були Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров; Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв; заступник Постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков; начальник відділу етнополітики Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Коврей. м. Київ, 12.05.2026 р. https://ctrcenter.org/uk/activities/u-kyyevi-vidbulasya-preskonferencziya-do-82-h-rokovyn-genoczydu-krymskotatarskogo-narodu
7. У Верховній Раді України Кримськотатарський Ресурсним Центром за підтримки Меджлісу кримськотатарського народу 12 травня 2026 р. відкрито виставку «Не засудили вчора — повторюється сьогодні», присвячену одному з найтяжчих злочинів радянського режиму — депортації кримськотатарського народу 1944 року. Виставка підготовлена українським художником Андрієм Єрмоленком. Експозиція складається з 17 постерів, створених протягом 12 років боротьби за деокупацію Криму, захисту прав людини та прав корінних народів України. https://ctrcenter.org/uk/activities/u-verhovnij-radi-ukrayiny-vidkryly-vystavku-ne-zasudyly-vchora-povtoryuyetsya-sogodni-prysvyachenu-genoczydu-krymskotatarskogo-narodu

8, 9, 10. Постери, представлені в рамках міжнародної кампанії #LIBERATECRIMEA до 82–х роковин геноциду кримськотатарського народу. 2026 р.

• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
•