Комунальне підприємство «РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ — Шлях до зірок астронома Миколи Бобровникова

19 травня

Шлях до зірок астронома Миколи Бобровникова

Published in Новини

Шлях до зірок астронома Миколи Бобровникова

У травні виповнилося 130 років від народження відомого американського астронома Миколи Федоровича Бобровникова (1896–1988), родинне коріння якого пов’язане з Україною. Він народився 11 травня 1896 р. у с. Марківка Старобільського повіту Харківської губернії. Батько Федір Васильович і мати Олена (уроджена Гаврилова), хоч і не поділяли захоплення сина астрономією, допомогли йому отримати гідну середню освіту. Після закінчення гімназії, у 1914 р. Микола вступив до Інституту гірничих інженерів у Петрограді. Навчання першокурсника за воєнних умов було перерване оголошенням додаткової мобілізації, через що він потрапив до Володимирського військового училища. Після року навчання М. Бобровникову присвоїли звання прапорщика і направили на фронт Першої світової війни. А по її завершенню він повернувся до рідних в Україну.

Жадаючи здобути вищу освіту за покликанням, у вересні 1918 р. вступив на астрономічне відділення Харківського університету. З Отто Струве, сином видатного астронома й очільника Харківської обсерваторії професора Людвіга Струве, у Миколи Бобровникова склалися особливо міцні дружні стосунки в студентському оточенні. Талановитий та працездатний науковець домігся у США визначних результатів у роботі і всесвітнього визнання. Ставши президентом Американського астрономічного товариства і Міжнародного астрономічного союзу, він часто допомагав товаришеві у професійній роботі. А в 1919 р. під враженнями від розв’язаного більшовиками «червоного терору» обидва харківські студенти потрапили до лав Добровольчої армії Денікіна. Невдовзі вони опинилися в еміграції. Після важкого поранення Микола Бобровников тривалий час лікувався. Одужавши, продовжив навчання у Карловому (нині Празькому) університеті під керівництвом відомого чеського астронома, директора обсерваторії професора Володимира Вацлава Гейнріха. Продовжив здобуття спеціальної освіти в Чиказькому університеті у США, куди поїхав осінню 1924 р. під впливом наполегливих запрошень Отто Струве. Який вже здобув собі ім’я у науковому світі і консультував Бобровникова у пошуку коштів на навчання та подальше працевлаштування.

Після захисту дисертації на присудження ступеня доктора філософії, присвяченій дослідженню комет «Investigations on the Nature and Physical Properties of Comets» (1927), Микола Бобровников працював у Йеркській обсерваторії Чиказького університету, що вважається «колискою сучасної астрофізики». Заснована в 1892 р. астрономом Джорджем Еллері Гейлом, у ХХ ст. вона ознаменувала собою зрушення в уявленні про обсерваторії, від простого розміщення телескопів та спостерігачів до їх заміни потужним спостережним обладнанням, інтегрованим з лабораторним простором для фізичних і хімічних аналізів.

Наступним місцем його роботи була Лікська обсерваторії Каліфорнійського університету. Де Микола Бобровников познайомився та 1930 р. одружився з Мілдред Ширрер, яка працювала викладачкою літньої школи, розташованої при обсерваторії. У 1931 р. він опублікував вичерпне дослідження за спостереженнями комети Галея, яка наближалася до Землі в 1910 р. Підготував рукопис фундаментального каталогу фізичних досліджень комет. Створив оригінальний метод оцінювання яскравості комет.

Ім’я Миколи Бобровникова стало відомим у професійному середовищі. Проте його матеріальний стан в часи «великої депресії» в Америці бажав значно кращого. Через фінансову скруту, Миколі Федоровичу довелося на тривалий час роз’їхатися з дружиною, яка підшукала собі інше місце роботи. Між тим Бобровников продовжував наукову діяльність. Викладав у Огайському університеті. У м. Делавер у 1934–1937 рр. очолював Перкінсівську астрономічну обсерваторію. У 1952–1966 рр. працював науковим консультантом Баттелівського меморіального інституту. У Другу світову війну служив у військово–повітряних силах США.

Вчений цікавився історією астрономії. Маючи літературний хист і володіючи 6 мовами, в 1932 р. М. Бобровников розпочав видання невеликого власного журналу під назвою «Telescope» (Телескоп). Спочатку цей щоквартальник був присвячений переважно дослідженням та поточним подіям, пов’язаним з Перкінсівською астрономічною обсерваторією. В наступних випусках він дещо розширив охоплення тем, зробивши видання науково–популярним. У 1941 р. часопис об’єднався з іншим невеликим астрономічним журналом, отримав назву «Sky&Telescope» і нині вважається одним із провідних видань з астрономії в Америці.

У 1940 р. науковий доробок Миколи Бобровникова відзначили премією Міжнародного товариства метеоритики і планетних наук. Ім’я відомого астронома, який помер 21 березня 1988 р. у Каліфорнії, прижиттєво було увіковічене у назві астероїда, діаметром приблизно 6 кілометрів (4 милі). Його було відкрито 22 вересня 1919 р. німецьким астрономом Карлом Рейнмутом у Державній обсерваторії Гейдельберг–Кенігштуль у Гейдельберзі в Німеччині. Назву запропонував директор Центру малих планет Браян Г. Марсден, а офіційне посилання було опубліковано 24 липня 1983 р.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

Микола Федорович Бобровников. (1896–1988). ЕСУ.
Корпуси Йеркської обсерваторії Чиказького університету, 1925 р. У головному куполі обсерваторії розміщений рефракторний телескоп з подвійною лінзою діаметром 40 дюймів (102 см), найбільший рефрактор, який будь–коли успішно використовувався для астрономічних спостережень. У обсерваторії Йеркса є два меньших куполи з встановленими у 1960–ті рр. 41–дюймовим (104 см) і 24–дюймовим (60 см), рефлекторними телескопами. Обсерваторія більше 100 років була центром серйозних астрономічних досліджень. Нині вона вичерпала свій дослідницький потенціал. У обсерваторії зберігається колекція з більш ніж 170 тисяч фотопластинок.
Працівники Йеркської обсерваторії. Попереду четвертий ліворуч сидить М. Бобровников. 1925 р. З книги Donald E. Osterbrock. Yerkes Observatory, 1892–1950. The Birth, Near Death, and Resurrection of a Scientific Research Institution. 1997.
Фото комети Галея, зроблене при її наближенні до Землі. 29.05.1910 р. Вікіпедія.
Перкінсівська астрономічна обсерваторія. Листівка ХХ ст.
Потужний телескоп Перкінсівської астрономічної обсерваторії на 1931 р. за розмірами вважався третім у світі. Листівка, 1931 р.

View the embedded image gallery online at:
https://inforegion.kh.ua/index.php/novosti/item/11662-shliakh-do-zirok-astronoma-mykoly-bobrovnykova#sigProId4be66551d4

Last modified on Вівторок, 19 травня 2026 07:56

More in this category: « На Харківщині триває підготовка до впровадження Закону про службу в органах місцевого самоврядування «Продовжуємо спільно з військовими системно зміцнювати обороноздатність Харківщини», — Олег Синєгубов »

Шаблоны для сайта