До першої черги пріоритезації напрямів входять об’єкти енергетики та критичної інфраструктури, житло, землі сільськогосподарського призначення. До другої черги — лісові господарства, природні ресурси, віддалена інфраструктура. Третя черга — рекреаційні, культурні та водні об’єкти. До четвертої черги входять території, попередньо обстежені урядовими підрозділами.
«Громади мають визначати ті пріоритети, які в подальшому реалізовуватиме держава в межах бюджетних програм і заходів з гуманітарного розмінування. Переконаний, що наприкінці поточного року будуть запущені цифрові інструменти, завдяки яким ми зможемо отримувати точні дані від органів місцевого самоврядування та створювати плани з вивільнення територій від вибухонебезпечних предметів на наступний рік. Це дасть змогу раціонально розподіляти ресурси», — зазначив Дмитро Паньшин.
Триває розробка та тестування цифрового інструменту GRIT. Ініціатива покликана допомагати органам місцевого самоврядування обґрунтовувати планування гуманітарного розмінування за чотирма коефіцієнтами: соціальним, економічним, екологічним та безпековим. GRIT включатиме понад 100 наборів даних із 26 джерел, зокрема карти ґрунтів, супутникові знімки, соціально-економічні показники тощо.
«Активно працюємо над створенням державної бази даних забруднених та ймовірно забруднених територій. Вона покликана оптимізувати роботу урядових та неурядових операторів протимінної діяльності, виключити можливість дублювання робіт і спростити реагування на оперативне розмінування», — розповів експерт відділу цифрової трансформації та інновацій Центру гуманітарного розмінування Дмитро Курганов.
Реалізація бюджетної програми гуманітарного розмінування — одне з ключових питань порядку денного. Нині в межах державної ініціативи функціонують два напрями: повне відшкодування вартості робіт із розмінування земель сільськогосподарського призначення та компенсація 80% вартості робіт для полів, очищених у період з 24 лютого 2022 року до 15 квітня 2024 року. Від початку реалізації програми оголошено 148 аукціонів на проведення робіт у системі Prozorro, з яких укладено 140 договорів, а вже успішно виконано 95. Це дозволило повернути понад 15,7 тисячі гектарів земель сільськогосподарського призначення у безпечне користування.