05 червня

Барвінкова Стінка на полотнах Івана Плиса

05062026.jpg

Барвінкова Стінка на полотнах Івана Плиса

7 червня виповниться 120 років від дня народження українського художника, краєзнавця, засновника Барвінківського краєзнавчого музею Івана Олексійовича Плиса (1906–1982).

Іван Плис народився 1906 р. у заможній селянській родині у с. Барвінкове Ізюмського повіту Харківської губернії. Навчався у двокласній церковно–парафіяльній школі, потім у Барвінківському комерційному училищі. Вищу освіту здобув у Харківському художньому інституті.

З раннього віку хлопець цікавився козацькою історією краю. Збирав предмети старовини, ретельно вивчав культуру і побут Слобідської України. Юнацьке захоплення переросло в послідовний відбір документів і матеріалів, які стосувалися минулого його «малої батьківщини».

Барвінківщина має давню історію. Долина річки Сухий Торець була заселена царськими скіфами, які залишили по собі багаті пам’ятками насипні кургани. Пройшли степами войовничі кочівники печеніги. Слобода Барвінкова Стінка була заснована 1651–1653 рр. козаками на чолі з отаманом Іваном Барвінком. На Чумацькій горі вони звели дерев’яну фортецю, з якої оглядали підходи та дороги. Барвінківці завжди мужньо протистояли ворогу і вміли проявити козацький характер. На початку ХVІІІ ст. місцеві козаки підтримали гетьмана Івана Мазепу у його протистоянні з Москвою. У місті побував російський цар Петро І, який намагався вмовити барвінківців перейти на його бік, але отримав категоричну відмову. Тож з поразкою гетьмана російські війська знищили Барвінкове, разом із багатьма іншими козацькими поселеннями. Відновлена 1760 р. слобода невдовзі стала центром Барвінкостінківської паланки Війська Запорозького. Після ліквідації Запорозької Січі 1775 р. значна частина мешканців під проводом нащадка роду Барвінків оселилася на Кубані й там заснували станицю. Барвінкова Стінка ж стала казенною слободою. У 1786 р., коли проїздом до Криму цариця Катерина ІІ відвідала місцеву церкву, вхід до якої жінкам був недозволений, козаки будівлю спалили.

 

Зібрані наконечники стріл і пік, скіфські акінаки, предмети козацького побуту Іван Олексійович Плис вирішив показати у музейній експозиції. Так 1936 р. був започаткований історико–краєзнавчий музей, один із перших на Харківщині, якому цьогоріч виповнилося вже 90 років. У ньому були представлені цінні артефакти: пектораль, скіпетр зі скіфського кургану, древні знаряддя праці. Особисті речі видатних земляків: першої дипломованої жінки–художниці, засновниці харківської малювальної школи Марії Раєвської–Іванової, письменника, етнографа Григорія Данилевського.

Особисто Іван Плис створив унікальну колекцію картин, які склали культурний художній літопис Барвінкового. Частина з них увійшла до відновленої експозиції, доповнивши її замість втраченого у Другу світову війну. Добірку робіт «Картини художника І. Плиса» можна побачити у стрічці студії Барвінок «ЮрАн» фільм (2021) у сервісі Ютуб.

У 1950–х рр. І. Плису поталанило відшукати в Полтаві, де він був у відрядженні, портрет козацького отамана, засновника міста Івана Барвінка роботи невідомого художника XVII ст. Знахідка надихнула Івана Олексійовича створити пам’ятник І. Барвінку. Він за власні кошти придбав граніт для постаменту, передав зображення Барвінка скульптору М.Ф. Овсянкіну і привіз у місто створену скульптуру козака. У 1965 р. майже готовий пам’ятник за вказівкою зверху було нещадно знищено. Чого було більше у тому проступку — заздрощів місцевого керівництва чи наляканості «козацькою вольницею», зараз важко зрозуміти.

Іван Олексійович був вкрай збентежений тим глупством та невіглаством. Пам’ятник І. Барвінку таки відкрили в центрі міста на річницю незалежності України. Урочиста подія відбулась, на жаль, після смерті І.О. Плиса, який помер 23 вересня 1982 р. і похований у м. Барвінковому.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

  1. Іван Олексійович Плис (1906–1982). Автопортрет. Барвінківський краєзнавчий музей.
  2. Барвінкове, село Ізюмського повіту Харківської губернії. З фонду Барвінківського краєзнавчого музею. Фейсбук.
  3. У майстерні художника. «Картини художника І. Плиса». Студія Барвінок «ЮрАн» фільм. 2021 р.
  4. І. Плис. Барвінкова Стінка 1653 року (козацький цикл). 1977 р. «Картини художника І. Плиса».
  5. І. Плис. Вітряки Барвінкової Стінки. «Картини художника І. Плиса».
  6. І. Плис. Кобзар серед барвінківських козаків. «Картини художника І. Плиса».
  7. І. Плис. Зруйнована в 1930–і роки Царице–Олександрівська церква у с. Богодаровому. Збудована коштом місцевих землевласників І. Плєщеєва та В. Фідлера за кресленнями І. Плєщеєва. «Барвінківщина в роботах І. Плиса». https://bcm1936.livejournal.com/1344.html
  8. І. Плис. Околиця Барвінкової Стінки. «Картини художника І. Плиса».
  9. Пам’ятник отаману Війська Запорозького Низового Івану Барвінку (1992). Фейсбук.

Шаблоны для сайта