01 серпня

2 серпня в Україні та світі відзначають Міжнародний день голокосту ромів

photo_2026-07-28_15-31-56.jpg2 серпня в Україні та світі відзначають Міжнародний день голокосту ромів (Міжнародний день пам’яті геноциду ромів). Міжнародний день пам'яті жертв нацистського геноциду ромів відзначається в Україні на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради України № 2085-IV від 8 жовтня 2004 року.
       Калі траш - Чорний жах, як його називають самі роми. Міжнародний день пам’яті про нацистський геноцид ромів — пам’ятна дата, встановлена Прокламацією Міжнародної ради пам’яті геноциду ромів, яка була ухвалена 23 листопада 1996р. лідерами ромських організацій 10  країн Європи та Сполучених Штатів Америки на конференції «Геноцид — Пам'ять — Надія», що відбулася в Освенцимі 21-23 листопада 1996р. У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау в газових камерах було знищено 2897 циган. Загалом у цьому таборі з 23 тисяч циган, депортованих з 14 країн, загинуло понад 20 тисяч. Вважається, що під час геноциду від репресій загинуло від 600 тисяч до 1 млн 500 тис. ромів. Понад 90 відсотків ромського населення Австрії, Німеччини та Естонії було знищено фашистськими режимами. Під час Другої Світової війни в каральних акціях окупаційного режиму в Україні було знищено порядком     19-20 тисяч осіб національності рома. Проте тривалий час, навіть після поразки Гітлера та засудження нацизму, в Західній спільноті геноцид ромів з різних причин залишався поза увагою. Тим паче поза увагою він залишався в Україні, яка лише з незалежністю поступово почала відновлювати не викривлену радянською пропагандою пам’ять про події Другої світової війни.
       Складовою частиною нацистського «нового порядку» в Україні стало знищення ромського населення. Після приходу до влади нацисти  поступово ізолювали ромів, позбавляючи їх прав, доступу до освіти та заробітку. Наприклад, ромські артисти й музиканти були виключені з Імперської палати музикантів та діячів культури. Безробіття серед ромів, яке зростало через обмеження, нацисти видавали за доказ того, що роми є «асоціальними». Найбільш численних втрат зазнали роми, які проживали у Києві, на території Криму, Закарпатської, Вінницької, Одеської, Сумської, Черкаської та інших областях нашої держави.


       В Україні роми на початку 1940-х років також вели як кочовий, так й осілий спосіб життя. Вони жили під мирним небом... Не думали, що у далекій Німеччині їхню долю вирішено раз і назавжди, що там уже визрів план, відповідно до якого їхні родини треба вбити, спалити, зрівняти із землею... Коли нацисти окупували Україну, вони, як і в Європі до цього, почали переслідувати ромів, більшість ромів загинули не в концтаборах чи газових камерах, а від куль. Задокументовано, що в окремих випадках нацисти, збираючи ромів для розстрілу, маскували свої справжні наміри інформацією про переселення. Наприклад, в 1942 році ромам Чернігівщини повідомили, що їх переселятимуть до Сербії. Натомість – розстріляли. Всього відомо про понад 140 випадків масових вбивств в окупованій нацистами частині України. У Харківської області долям мешканців, загиблих від рук фашистів, присвячується третій том Книги Скорботи, основними джерелами інформації для якого стали архівні документи та матеріали про злочини гітлерівських загарбників, матеріали музеїв та свідчення очевидців.

photo_2026-07-31_14-37-32.jpg

photo_2026-07-31_14-37-50.jpg

Шаблоны для сайта