Як зазначив модератор дискусії Андрій Куликов, мовлення громад не варто ототожнювати із системою суспільного мовлення. «Переважає думка, що мовлення громад має бути продовженням системи суспільного мовлення. Думаю, що це дуже тривожна тенденція, тому що вона стоїть на заваді розвитку третього сектора у мовлені. Себто, є суспільне або державне, є комерційне, а є мовлення громад. Розглядати мовлення громад як мовлення територіальних громад – це дуже й дуже звужувати таке поняття. Тому що саме мовлення громад свого часу починалося не за територіальним принципом. Й починалося воно, наскільки я знаю, у далекій країні Болівії з того, що місцеві шахтарі не мали жодного іншого способу захистити свої права, як тільки створити власне мовлення громад шахтарів», - сказав Андрій Куликов.
Його думку продовжив консультант Ради Європи Павло Новіков. «Можливо краще було б перевести не «мовлення громад», а «мовлення спільнот». Тому що community media, мовлення спільно, це саме про громадський рух. Це в усьому цивілізованому світі неприбуткові громадські організації, які контролюються своїми спільнотами або громадами, співфінансуються, там де треба, управляються. Власне community media є продовженням громади, а не продовженням системи суспільного мовлення. Community media буде працювати лише тоді, коли воно матиме довіру, а довіру воно буде мати тоді, коли буде мати незалежний контроль», - вважає експерт.