Він уточнив, що:
- вирощування енергокультур дає змогу максимально замістити до 20 млрд куб.м на рік;
- використання третини агровідходів – до 10 млрд куб.м на рік;
- виробництво біометану – ще 8 млрд куб.м газу на рік.
Щоб стимулювати інвестиції у біоенергетичні проєкти, Держенергоефективності спільно з Міненерго та Біоенергетичною асоціацією України підготовлено низку законопроєктів, а саме – щодо запровадження ринку твердого біопалива, ринку рідких біопалив, ринку біометану, активізації вирощування енергорослин, звільнення біомаси від податку на викиди СО2.
Важливість розвитку біоенергетики підтвердив голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха: «Якщо взяти усі імпортовані енергоресурси, то країна за них сплатила близько 17 млрд доларів у 2019 році. Ці кошти мають залишатися всередині країні. Їх треба освоювати завдяки розвитку відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива».
На критичній необхідності активних дій для розвитку «зеленої» енергетики, щоб не стати абсолютно імпортозалежною країною, наголосили й інші спікери.
Підсумовуючи, Юрій Шафаренко зауважив, що Україна може бути повністю енергонезалежною державою – потрібно лише вміло скористатися потенціалом власних енергетичних ресурсів.