29 листопада

Паспортизація. ОНЛАЙН-ВИСТАВКА ДО 90-Х РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ

Паспортизація

Місто Харків і приміська зона, Богодухівський, Валківський, Зміївський, Золочівський, Липецький, Нововодолазький, Старосалтівський райони Харківської області стали першими в Україні адміністративними одиницями, у яких згідно постанови Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народних комісарів УСРР проводилась паспортизація у визначені стислі терміни з 1 січня до 1 квітня 1933 року. Паспорти видавалися громадянам віком від 16 років, які постійно проживали у містах, селищах міського типу, робітничих селищах, а також працювали на транспорті, в радгоспах, на новобудовах у місцевостях, де запроваджувалась єдина паспортна система. Отримання новенької книжечки в темно-зеленій обкладинці з фотокарткою власника, яка заміняла купу особистих довідок, було чи не єдиним позитивом кампанії. Радянська влада з’ясувала, що велика кількість розкуркулених селян подалася до міст і влаштувалась на тимчасові робот. Тому держава «щоб очистити ці залюднені місця від куркульських, карних та інших антигромадських елементів, що ховаються», шляхом паспортизації вводила тотальний контроль населення. Проведення паспортизації та подальша робота паспортної системи покладалася на спеціально створені управління робітничо-селянської міліції при ОДПУ (об’єднаному Державному політичному управлінні) СРСР. У додатку до постанови Політбюро ЦК ВКП(б) «Про встановлення єдиної паспортної системи по Союзу РСР та обов’язковій прописці» від 16 грудня 1932 року, наводились категорії «неблагонадійних» громадян, видача паспортів яким була заборонена. Цей додаток включав куркулів та розкуркулених, осіб, які мешкали в Харкові або 50-кілометровій приміській зоні з 1930 року з метою особистого влаштування і не займались громадсько-корисною працею; відсторонених від служби в храмах служителів релігійних культів, а також осіб, позбавлених виборчих прав, колишніх засуджених, які повернулись після відбуття терміну покарання, перебіжчиків із-за кордону.

 

Іншим рішенням Рада народних комісарів УСРР — уряд радянської України — позбавив залишеного майна і земельних ділянок осіб, виселених через паспортизацію. Більше того, «сільські, селищні та міські ради по належності зобов’язані після виселення зазначених осіб відібрати від них ці землі й дільниці міських земель», йшлось у документі.

Фото: Газета «Комуніст», 28 грудня 1932 року. Фонд ХДНБ імені В. Г. Короленка

Шаблоны для сайта