10 липня 2023 р. виповнюється 85 років від дня смерті Лева Лук’яновича (Лукіліановича) Кандиби (1881−1938), вченого бактеріолога, професора, заступника директора Харківського бактеріологічного інституту ім. Мечникова, розстріляного НКВС.

Він народився 20 лютого 1881 року в сім’ї службовців у місті Харкові. В 1907 році закінчив медичний факультет Харківського університету, був обраний асистентом Бактеріологічного інституту Харківського медичного товариства. З метою удосконалення наукових знань був відряджений до Німеччини, протягом 1910 року працював у лабораторіях професорів Нейфельда і Фрідбергера (останнього вважав своїм вчителем і найкрупнішим мікробіологом зі світовим ім’ям, в 1929 році працював у його берлінській лабораторії). З 1917 року – завідувач вакцинного відділу Бактеріологічного інституту. Професор, член Харківського медичного товариства. Про високий фаховий рівень Л. Кандиби свідчить наукова спадщина, яка зберіглась у фонді Харківської медичної бібліотеки.

Його заарештували працівники Харківського оперсектора ДПУ УСРР 20 січня 1931 року. Звинуватили як члена контрреволюційної диверсійної шкідницької організації мікробіологів, до якої нібито входили Бурова А. Є., Григорович С. П., Соловйов М. М. Кандиба перебував під слідством у Харківському Будинку примусових робіт. Дізнавшись про самогубство колишнього колеги Григоровича, заявив слідчому «що про організацію дізнаєтеся лише через мій труп». Ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 23 липня 1931 року за статтею 54¹² Кримінального кодексу УСРР позбавлений волі в концтаборі строком на 3 роки умовно зі звільненнями з-під варти. Працював науковим керівником Українського науково-дослідного бактеріологічного інституту імені Мечникова. Вдруге заарештований на Північному Кавказі в санаторії «Цейський» 26 серпня 1937 року секретно-політичним відділом УДБ УНКВС по Харківській області як член антирадянської шкідницької організації (статті 54⁷, 54¹¹ Кримінального кодексу УРСР). У столиці України на той час працівники центрального апарату держбезпеки вимагали свідчень від іншого ув’язненого – колишнього директора інституту, доктора медичних наук Мойсея Іоновича Мельника. Таким чином, для продовження слідства Кандибу етапували з харківської в’язниці до київської.

В листопаді 1937 року сім’я була виселена з квартири. Дружина Ганна Василівна згадувала, що від слідчого не отримувала ніякої інформації про долю чоловіка. Коли тюремники відмовили у передачі посилки, вона здогадалась, що Лева немає в живих. Його розстріляли у місті Києві 10 липня 1938 року за ухвалою НКВС і прокурора СРСР від 20 листопада 1937 року. Військовим трибуналом Київського військокругу 6 травня 1958 року Кандиба Л.Л. був реабілітований.

Підготував Ігор Шуйський за матеріалами «Реабілітовані історією. Харківська область»