Розбудова ж діалогу передбачає роз’яснення рішень, проведення конференцій, круглих столів. А також проактивну організацію спілкування: держорган має бути ініціатором спілкування face-to-face у формі тематичних зустрічей, лекцій, робочих нарад.
Під час обговорення спікери неодноразово наголошували на незадовільних комунікаціях як всередині окремих держустанов, так і між центральними інституціями, а найголовніше - між держорганами та громадянами.
Дмитро Яблоновський навів статистику поінформованості та підтримки реформ людьми за даними Центру економічної стратегії. Отже, нічого не чули про реформу: пенсійну – 22%, земельну – 29%, медичну – 30%, освіти – 33% приватизації – 47%; знають та підтримують реформи: пенсійну – 36%, земельну – 23%, медичну – 31%, освіти – 37%, приватизації – 16%; усе інше – люди знають про реформи, але не підтримують.
Основний алгоритм розуміння та підтримки реформ, озвучений Дмитром Яблоновським, доволі лаконічний: «Хто? – спікер, який користується довірою. Що? – просте пояснення. Як і де? – правильні канали комунікації».
Девід Стулік, прес-аташе Представництва ЄС в Україні зазначив: «Для успішних реформ потрібні три речі: лідерство, комунікації, власність. Звідси запитання: чи є в Україні структури і механізми для втілення реформ?
Необхідний меседж – чітке і доступне пояснення. А також месенджер – тобто, спікер. Коли є меседж і месенджер, не можна побоюватися транслювання негативних звісток. Відтак, чи є в Україні люди, які втілюватимуть реформи і не хвилюватимуться за програш виборів? За моїми спостереженнями, реформу можна вважати вдалою, якщо людина-реформатор не виграла наступні вибори».
На думку Девіда Стуліка, «в багатьох прес-службах органів влади працюють насамперед піарники, а не комунікатори з громадськістю та ЗМІ. Бо дбають про імідж перших осіб, уникаючи висвітлення негативних, соціально чутливих тем. Тоді як доцільно навпаки діяти на випередження, готувати відповіді на проблемні питання заздалегідь».
«Креативність, - говорить Барбара Маронкова, директор Центру інформації та документації НАТО, - допоможе здолати чимало викликів за незначних фінансових витрат. Так, ми створили відео за участі 20 різних людей, які простою і доступною мовою людських історій пояснили складні речі, що стосуються взаємодії з НАТО».
Засновник організації SEECOM (Асоціація комунікацій у публічному секторі Південно-Східної Європи), першої в Європі професійної асоціації урядових спікерів Крістіан Шпар розповідає про пріоритети Асоціації:
«Ми йдемо до людей з результатами соціологічних досліджень найрізноманітнішого характеру і тематик. На це ми витрачаємо серйозні кошти. Адже значно переконливіше комунікувати мовою глибинних досліджень, аніж вустами політиків».
Будь-яке спілкування, в тому числі влади й людей за посередництвом журналістів, на думку учасників дискусії, має відбуватися з урахуванням психологічних особливостей. Ми запам’ятовуємо лише яскраві деталі. Коли ЗМІ висвітлюють тільки найяскравіші події, вони формують переконання, що ці події масові або важливі. Така доступна інформація запам’ятовується і автоматично згадується, коли необхідно зробити вибір.
Присутні отримали також від спікерів кілька рекомендацій як боротися з популізмом за допомогою критичного мислення: раціоналізувати емоційні рішення; не вірити нікому за замовчуванням; приймати рішення на основі фактів; змушувати себе шукати і слухати точки зору, які суперечать власним.