
Анатолій Петрицький у Харкові. До Дня художника України
У 2025 р. виповнилося 130 років від дня народження Анатолія Галактіоновича Петрицького (1895–1964), українського живописця. театрального художника, педагога, мистецтвознавця. Його вважають одним із найбільших сценографів Європи першої третини ХХ століття. Працюючи в Харкові, А. Петрицький став визнаним майстром нового авангардного театру, оформлював вистави, активно експериментував з живописом, виготовляв ілюстрації для українських книг і журналів.
Народився Анатолій Петрицький 12 лютого 1895 р. у сім’ї залізничника в м. Києві. Навчався в Київському художньому училищі у майстерні Василя Кричевського. Добрий викладач та відомий художник прищепив юнакові любов до українського народного мистецтва: різьбярства, малярства, гаптування. По завершенню навчання А. Петрицький отримав премію за картину «Співачка» та рекомендацію до Академії мистецтв. Одначе буремні роки війн і революцій примусили Петрицького відкласти здобуття вищої освіти. Молодий художник включився в практичну роботу, яка склалася для нього доволі успішно.
У 1914 р. А. Петрицький допомагав В. Кричевському у постановці української інтермедії на Сирецькому іподромі в Києві. З цього розпочалася його робота як сценографа. Знайомство з театральним режисером Лесем Курбасом перейшло в плідну тривалу співпрацю. «Молодий театр», театр «Гротеск», Українська музична драма і, нарешті, «Березіль» були його основними місцями роботи в Києві, а з 1925 р. у столичному Харкові.
А. Петрицький — головний художник Першого державного драматичного театру УСРР, Української музичної драми у Києві. Працював у Київському оперному, згодом у Харківському оперному, театрах.