Українська старовина у творах Олекси Стороженка
Українська старовина у творах Олекси Стороженка
24 листопада виповнюється 220 років від дня народження українського письменника, етнографа, драматурга ХІХ століття Олекси Петровича Стороженка (1805–1874). Поціновувач старовини, він віднайшов свою особливу стежку в українській літературі. Написані на фольклорних матеріалах твори вирізняє самобутність художнього таланту О. Стороженка, позначеного гумором, знанням народної міфології, виразною образністю народної мови.
Олекса Петрович Стороженко народився в сім’ї поміщика 24 листопада 1805 р. в с. Лисогори Борзнянського повіту (нині Прилуцького району Чернігівської області). Пращури його належали до відомого з XVII століття козацького роду старшин часів Гетьманщини. Стороженки служили в Прилуцькому полку та володіли чималими маєтками на Полтавщині. Мали сімейні зв’язки з представниками відомих родин Милорадовичів, Полуботків, Горленко, Ревуцьких. У 1785 р. сім’я Стороженків отримала дворянство із внесенням до Дворянської родовідної книги Чернігівського намісництва.
Дитячі роки письменника минули в містечку Великі Будища Зіньківського повіту на Полтавщині. «Українську душу йому дав рід, почування любові до рідного краю, любові до своєї мови, до свого народу», написав про витоки письменництва Олекси Стороженка мовознавець Борис Грінченко.
Вдома юнак отримав початкову освіту. В м. Харкові з 1821 р. успішно навчався у приватному шляхетному пансіоні з правами гімназії М.К. Робуша. Після завершення науки повернувся на Полтавщину. Там і відбулась у 1823 р. доленосна зустріч Стороженка з молодим письменником Миколою Гоголем. Можливо, саме тоді Олекса вирішив спробувати себе на письменницькій ниві. Яскраві враження, наповнені особистими переживаннями та спостереженнями, він виклав у есе «Спогад».
З метою забезпечення ефективної взаємодії між державою та підприємницькою спільнотою продовжує свою роботу онлайн-платформа «Діалог влади та бізнесу».
Дата: 25 листопада 2025 року.
Час: 14:00.
Тема: «Бізнес на лінії фронту».
Для участі у заході необхідно заповнити електронну анкету за посиланням: http://surl.li/ddnnuu
За додатковою інформацією можна звернутися до Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської ОВА за номером: +380977359844.
Міністерство освіти і науки України до Дня Гідності та Свободи, що відзначається 21 листопада, щороку призначає 25 державних стипендій для найкращих молодих учених.
Цьогоріч серед стипендіатів — науковиця Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Тетяна Коптєва, яка отримала державну стипендію імені Дмитра Максимова.
Стипендії призначають на один рік і становлять розмір двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вони покликані підтримувати молодих науковців, чиї дослідження підвищують міжнародний авторитет України, зміцнюють національну стійкість та сприяють розвитку пріоритетних для країни напрямів.
Відзнаки присуджують у п’яти номінаціях — кожна із них увічнює ім’я одного з Героїв Небесної Сотні: Дмитра Максимова, Назарія Войтовича, Романа Гурика, Устима Голоднюка та Юрія Поправки.
Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 7 населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілів четверо людей загинули; постраждали 14 людей, серед них – двоє дітей.
У м. Харків загинули жінки 27, 41 і 69 років та 55-річний чоловік, постраждали 13 людей, зокрема 11-річна дівчинка і 12-річний хлопчик; у с. Москалівка Старосалтівської громади постраждала 48-річна жінка.
Ворог атакував Шевченківський і Салтівський райони Харкова 15 БПЛА.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️15 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️fpv-дрони (кількість встановлюється);
▪️33 БпЛА (тип встановлюється).
У День пам’яті жертв Голодомору
Де б ви не були, запаліть Свічку пам’яті!
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2025–му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада.
Український інститут національної пам’яті закликав усіх цього дня згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди. Відвідати місця пам’яті жертв Голодомору в своєму населеному пункті. І запалити із настанням темряви свічки пам’яті на підвіконнях. Це вияв нашої скорботи і віри в майбутнє! Адже кожен вогник у вікні свідчить, що ми, живі, пам’ятаємо про померлих.
Україна внаслідок масових штучних голодів втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу. Сьогодні рашисти як спадкоємці того режиму знову коять злочини проти людяності та геноцидні дії на українській землі.
21 листопада — День Гідності та Свободи
21 листопада — День Гідності та Свободи
Цього дня у 2004 та 2013 роках на столичний Майдан Незалежності вийшли небайдужі громадяни. У листопаді 2004–го — щоб захистити своє право на чесні вибори. За дев’ять років — щоб обстояти свою гідність та європейське майбутнє України. Ці дві українські революції корінним чином вплинули на новітню історію нашої країни і тому безпосередньо стосуються подій сьогодення. Нині на фронті наші воїни у боротьбі з підступним ворогом відстоюють Гідність і Свободу, які стали гаслом українського громадянського суспільства, що остаточно відкинуло імперське минуле, обрало майбутнє України у цивілізованому світі і торує шлях до справжньої незалежності. Героїчна боротьба українців продовжується, перебуваючи у центрі уваги світової політики.
День Гідності та Свободи встановлено Указом Президента України № 872/2014 від 13 листопада 2014 р. «з метою збереження й донесення до сучасного та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору».
Помаранчева революція у 2004 році надала поштовх до духовного відродження нації, відновлення історичної пам’яті, збереження української ідентичності. Перед усім світом вона засвідчила неспинний розвиток в Україні громадянського суспільства, згодного боротися за демократичні цінності — права людини, політичні і громадянські свободи. За даними соціологів, у подіях Помаранчевої революції взяли участь понад 6,6 мільйонів громадян. Загально відомими стали гасла «Разом нас багато, нас не подолати!», «Свободу не спинити!», «Разом — сила!».
«Сьогодні ми з гордістю згадуємо пройдений шлях боротьби українського народу за найвищі цінності – Гідність та Свободу – нашу сутність як нації.
Ми завжди шануватимемо патріотизм і мужність громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013-го — лютому 2014-го стали на захист прав і свобод людини, національних інтересів держави та європейського вибору України.
Після перемог на Майданах ми взяли на себе обов’язок відстоювати наш вибір щоденно — працею, стійкістю, громадянською позицією. Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, цей обов’язок став ще важливішим.
Вистоїмо, бо Гідність та Свобода — це наша сила. Слава Україні!», - сказав начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«День Гідності та Свободи – щодня, без вихідних»
Щороку 21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи – свято, встановлене Указом Президента України №872/2014 від 13 листопада 2014 року. Цей день покликаний зберегти пам’ять про доленосні події початку ХХІ століття та донести її до сучасних і майбутніх поколінь, утвердити ідеали свободи, демократії та європейського вибору, а також вшанувати мужність і патріотизм громадян, які у 2004 та 2013–2014 роках стали на захист прав і свобод українців та майбутнього нашої держави.
Гідність і Свобода – не лише історичні події, а цінності, що потребують щоденного утвердження. Майдан став символом пікової боротьби українців за свободу, однак справжня перемога полягає в щоденній готовності захищати свою державу й працювати задля її майбутнього.
Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 5 населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілу в с. Катеринівка Великобурлуцької громади постраждала 68-річна жінка.
Ворог атакував БпЛА Слобідський район Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️3 КАБ;
▪️15 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️2 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у Куп’янському районі пошкоджено 8 приватних будинків, адмінбудівлю (с. Катеринівка);
▪️у Лозівському районі пошкоджено залізничну інфраструктуру (с. Нове, с. Орілька), енергетичну, залізничну інфраструктуру (с. Герсеванівка).
У межах виконання заходів Антикорупційної програми Харківської ОВА на 2023–2025 роки, відділ з питань запобігання та виявлення корупції розробив методичні рекомендації та проведе навчання для державних службовців.
◾️Методичні рекомендації стосуються роботи з викривачами, гарантіями їх захисту, порядку інформування про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, а також процедур їх розгляду.
Документ розміщено за посиланням:
◾️Структурні підрозділи ХОВА опрацюють документ щодо виконання ключових положень законодавства про правовий статус викривача та алгоритм роботи з відповідними повідомленнями, функціонування державного реєстру викривачів, через який можна подати повідомлення про корупційне правопорушення.