Перший лауреат Нобелівської премії, народжений в Україні

У травні виповнюється 180 років від дня народження нобелівського лауреата в галузі фізіології та медицини, нашого земляка Іллі Ілліча Мечникова (1845–1916) — українського і французького біолога, основоположника ембріології, порівняльної патології, імунології та мікробіології.

Ілля Мечников народився 16 травня 1845 р. в с. Іванівка Куп’янського повіту Харківської губернії у маєтку відставного гвардійського офіцера. Батько походив з старовинного молдавського боярського роду Спетару (в перекладі означає «мечник»). У ХІХ столітті нащадки залишили батьківщину та відтоді йменувались Мечниковими. Мати майбутнього вченого, Емілія Левівна, походила із сім’ї польського банкіра та літератора єврейського походження Лева Неваховича.

Від ранніх років Ілля мав непосидючий характер і батьки з тривогою очікували, наскільки старанним учнем він буде. Натомість навчання йому давалося легко. У 1856 р. він вступив до другого класу Другої Харківської гімназії, яку закінчив 1862 р. із золотою медаллю. У 1862–1864 рр. І. Мечников навчався в Харківському університеті. На природничому відділенні фізико–математичного факультету, яке він закінчив екстерном за два роки замість чотирьох, викладали відомі професори. Ректор університету, фахівець з сільського господарства Володимир Якимович Кочетов. Засновник харківської фізико–хімічної школи, представник славного, відомого в Харкові роду — професор Микола Миколайович Бекетов. Очільник Товариства дослідників природи, професор Олександр Вікентійович Чернай.

У дев’ятнадцять років, маючи кілька друкованих робіт і репутацію наполегливого дослідника, Ілля Мечников виїхав на острів Гельголанд у Північному морі, де протягом трьох наступних років займався вивченням ембріології безхребетних. У 1867 р. він захистив магістерську дисертацію, а за рік став доктором зоології.