Привітання Президента України з Днем Соборності
Дорогі громадяни!
Рівно 105 років тому саме тут, на Софійській площі у Києві, були проголошені такі рядки: «Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України».
Це слова з Акта злуки, який об’єднав українські землі по обидва береги Дніпра в єдину державу. І з цієї нагоди сьогодні ми відзначаємо День Соборності України.
Щороку 22 січня ми завжди згадували про два ключові уроки тих часів, два дороговкази для всіх поколінь української нації: щоб здобути власну державність, треба боротися, щоб її вберегти, потрібно єднатись.
І настав день, коли всім нам випало довести: ці обидва уроки засвоєно. Всі українці знають цей день. Згадуючи його, можна не називати рік, достатньо числа й місяця. Це 24 лютого.
Поєднана силою духу народу. До 105-ої річниці проголошення Акту Соборності України
Київ, 22 січня 1919 року. Проголошення Акту Соборності України
Соборність є однією з наріжних ідей української державності, яка бере початок від об’єднання давньоруських земель навколо Київського князівства. У часи їх поділу між сусідніми державами, українці прагнули до територіальної єдності, національного об’єднання. Урочисте оголошення 22 січня 1919 року Акту Соборності про злуку Східної та Західної України є священною датою для кожного українця, яку офіційно відзначають щороку в незалежній Україні. Важливими вважаються історичні події, які передували проголошенню документу і дали початок державності України.
Революційні зміни на етнічних українських землях Російської та Австро-Угорської імперій внаслідок результатів Першої світової війни сприяли створенню Української Центральної Ради, яка IV Універсалом 22 січня 1918 року проголосила самостійність Української Народної Республіки (УНР). Восени 1918 року на західноукраїнських етнічних землях була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).
22 січня 1919 року, в першу річницю проголошення незалежності УНР, в Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори. На них проголосили Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку із Західноукраїнською Народною Республікою. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.
Здійснились віковічні мрії, якими жили кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Наступного дня, 23 січня 1919 року, в приміщенні київського Оперного театру (сучасна Національна опера України) Трудовий Конгрес України ратифікував документ, надавши йому законного юридичного характеру. Президента УНРади Євгена Петрушевича незабаром обрали до складу Директорії. ЗУНР після об’єднання з УНР змінила назву на Західна область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Розпочалася активна співпраця між обома державними утвореннями в економічній, військовій та культурних сферах.
Ідея соборності охопила українців у найвіддаленіших куточках їх проживання. Відголоском історичного руху до Злуки на Закарпатті стали Всенародні збори у Хусті 21 січня 1919 року, які постановили об’єднати Карпатську Україну з Українською Народною Республікою зі столицею в Києві. В умовах перманентної боротьби за свободу і незалежність надзвичайно багато важило братерство по зброї українців із різних регіонів.
Апогеєм співпраці та консолідації зусиль став спільний похід українських армій на Київ у серпні 1919 року. Однак через низку причин об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу не було доведене до завершення. Продовжували існувати два окремі уряди, дві армії. Республіки фактично перебували у конфедеративних відносинах. Відмінні геополітичні інтереси та цілі, зрештою, призвели до розвалу соборного фронту Української революції пізньої осені 1919 року. Тим не менше, Акт Злуки став символом і легендою для наступних поколінь борців за Україну.
Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року ідея цілісності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилася під сумнів. Упродовж багатьох десятиліть Акт залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу.
Український історичний календар 22 січня містить дві знаменні події: проголошення 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради незалежності Української Народної Республіки та рівно за рік – Універсалом Директорії Української Народної Республіки – об’єднання УНР і ЗУНР в єдину суверенну державу.
Ці події є надзвичайно важливими в історії Української революції 1917–1921 років і загалом історії України XX століття. IV Універсал Української Центральної Ради став логічним етапом складного розвитку українського визвольного руху доби революції. Розпочавшись у березні 1917-го, він за один рік пройшов еволюцію від культурницьких вимог, ідей політичної автономії та
федерації і зрештою до усвідомлення необхідності власної незалежної держави. Водночас, на проголошення незалежності значний вплив справили зовнішні обставини – збройна агресія більшовицької Росії, а також переговори в Бересті про мирний договір УНР з країнами Четверного союзу.
Текст IV Універсалу датований 9 (22) січня 1918 року. Ухвалили його пізно вночі 11 (24) січня 1918 року на засіданні Малої Ради. Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир
Для захисників та захисниць, членів їхніх сімей, на постійній основі надається консультаційна допомога у громадах Харківщини.
Так, 18 січня у Богодухові розглянули актуальні питання в сфері соціального захисту, отримання пільг та пенсійних виплат, працевлаштування та зайнятості.
Участь у зустрічі з понад 20 ветеранами та членами їхніх сімей взяли спеціалісти Департаменту соціального захисту населення та Управління у справах ветеранів Харківської ОВА. Також до обговорення долучилися фахівці Харківського обласного центру зайнятості, ГУ Пенсійного фонду України в області. Окрім того, були присутні представники Богодухівської, Валківської, Краснокутської, Золочівської та Коломацької територіальних громад.
Як зазначила в.о. директора Департаменту соціального захисту населення Харківської ОВА Тетяна Печура, подібні зустрічі заплановано проводити й в інших громадах області.
Про це йшлося під час зустрічі заступника начальника Харківської ОВА Євгена Іванова та Надзвичайного і Повноважного посла Федеративної Республіки Німеччина в Україні Мартіна Єґера.
Внаслідок ударів російських окупантів по середмістю обласного центру наприкінці грудня і на початку січня пошкоджено Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Вибуховою хвилею вибило більш як 500 вікон навчального закладу.
«За підтримки Мартіна Єґера та посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні, пошкоджені рами замінять на нові. Незабаром роботи мають розпочатися. Перші вікна планують встановити замість вибитих на факультеті іноземних мов. Щиро вдячний за підтримку Харківщини та допомогу в усуненні наслідків ворожих ударів. Продовжуємо працювати на базі Регіонального офісу міжнародного співробітництва», - зазначив Євген Іванов.
Артилерійських та мінометних обстрілів ворога зазнали 20 населених пунктів Харківщини, зокрема: Стогнії, Уди Богодухівського району; Стариця, Вовчанськ, Бочкове, Нестерне Чугуївського району; Дворічна, Масютівка, Синьківка, Петропавлівка, Іванівка, Берестове Куп'янського району.
Ворог завдав авіаційного удару в районі населених пунктів Вовчанськ, Миколаївка Чугуївського району; Голубівка, Іванівка, Кислівка, Табаївка Куп'янського району.
Вчора близько 16:30 у селищі Донець Ізюмського району 53-річний чоловік підірвався на невідомому вибуховому пристрої. Потерпілий загинув.
Близько 08:30 ворог обстріляв м. Куп'янськ. Тип озброєння – САУ «Піон». Внаслідок удару загинула 57-річна жінка, двоє чоловіків 56 й 62 року зазнали поранень. Потерпілих госпіталізували, їх стан середній. Пошкоджено багатоповерховий будинок.
ЗСУ відбили 18 атак ворога біля населених пунктів Синьківка, Петропавлівка, Табаївка, Берестове Куп'янського району.
Про це йшлося під час Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Харківській обласній військовій адміністрації.
В 2023 році в регіоні зафіксовано 117 спалахів сказу тварин. Майже 70% виявлено на деокупованих територіях або в зонах, де велися активні бойові дії. Зокрема в Ізюмському та Чугуївському районах області. Така ситуація пов’язана з неможливістю проведення пероральної вакцинації диких м’ясоїдних тварин і контроль їхньої популяції в попередньому 2022 році.
«Минулоріч лісничі господарства Красноградського, Лозівського, а також частин Харківського і Богодухівського районів здійснили пероральну вакцинацію диких м’ясоїдних тварин. Розкладено більш як 287 тисяч доз вакцини. Цьогоріч маємо провести 2 пероральні вакцинації – навесні та восени. Це має знизити ризик розповсюдження сказу серед диких тварин, а тим більше передачу інфекції свійським», - зазначив заступник начальника Харківської ОВА Євген Іванов.
Начальник ХОВА Олег Синєгубов спільно з Міністром охорони здоров'я України Віктором Ляшком запустили проєкт у селі Прудянка Харківського району.
«Ліцензовані препарати відпускатимуть як за рецептом, та і безрецептурно, в тому числі за державною програмою «Доступні ліки». Продаж наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у мобільних аптеках заборонено», – розповів Віктор Ляшко.
Маршрут пересування мобільного аптечного пункту визначатиметься з урахуванням безпекової ситуації в регіоні та у відповідності до потреб громад.
«Відтепер жителі понад 80 населених пунктів області, де окупанти зруйнували стаціонарні аптеки, можуть придбати необхідні ліки. Інформацію про прибуття мобільної аптеки люди отримуватимуть від сімейного лікаря та місцевої влади», – сказав Олег Синєгубов.
Мобільна аптека обладнана генератором, касовим апаратом, а також засобами контролю за температурою та вологістю повітря для зберігання медичних виробів.
У Харківській області з 11 до 17 січня включно розмінували майже 54 гектари території.
У Департаменті цивільного захисту Харківської ОВА повідомили, що протягом тижня знешкодили 1248 вибухонебезпечних предметів.
Вибухотехніки обстежили понад 6 кілометрів автодоріг, 45 гектарів сільгоспугідь і майже 5 кілометрів ліній електропередач. Світло повернули 121 абонентові.
17 січня розмінували майже 12 гектарів території та понад 10 гектарів сільськогосподарських угідь. Піротехніки знищили 206 вибухонебезпечних предметів. За минулу добу до електромережі підключили 54 абоненти.
Пам’ятайте про головні правила поведінки з вибухонебезпечними предметами: НЕ наближайтеся, НЕ торкайтеся, телефонуйте 101, 102 або 112.