Персональна виставка робіт Віталія Сластяникова
«Кораблі»
24.05.2023 – 04.06.2023 (мала зала)
Віталій Сластяников народився і виріс у Харкові, і його освіта не має нічого спільного з мистецтвом. З юних років Віталія охоплювали періодичні сплески творчого натхнення, яке невдовзі поступово згасло, оскільки виникли інші інтереси. І лише через багато років він раптово усвідомив, що довго йшов хибним шляхом. Віталій зрозумів, що творчість є невід'ємною частиною його життя, її змістом та основним способом самовираження.
Незважаючи на візуальну схожість з останніми проектами, ідея цієї експозиції принципово відрізняється від своїх попередників, оскільки, по суті, є єдиним сюжетом, пов'язаним секторами екліптики. Основою концепції автор представив знаки зодіаку у вигляді різних ребусів із нетиповим набором характеристик та властивостей для кожного. Заохоченням до такого рішення послужило бажання по-новому поглянути на традиційне сприйняття реальності та занурити глядача в глибокі роздуми.
Віталій працює виключно олією на полотні та в різних напрямках. Завдяки аскетичності робочого процесу митцю вдається підкреслити технічну індивідуальність. В цілому, він намагається передати багатогранність стану (переживання) людини, а також особливий погляд на нематеріальні речі: емоції, почуття, події, образи, знаки, фізичні явища, символічні позначення тощо.
Це сьома виставка Віталія в ІВЦ «Бузок» із восьми офіційних.
Тел. 097-546-69-98, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Цього року 8 жовтня виповнюється 85 років від дня смерті Гната Мартиновича Хоткевича (1878–1938), письменника, педагога, театрального організатора і громадсько-політичного діяча. Ця неймовірна високообдарована людина здобувала славу Харкову як українському місту. Талановитий поет, драматург, прозаїк, перекладач. Засновник харківської школи, автор першого підручника гри на бандурі. Викладач Харківського музично-драматичного інституту. Керівник капели бандуристів у Полтаві, які досягли визнання, отримавши контракт на гастролі Північною Америкою. Автор близько 600 музичних творів, вправно володів вокалом, грою на фортепіано, скрипці, бандурі. Громадська діячка Надія Суровцова, яка вважала Г. Хоткевича «романтичним символом українського руху, любові до батьківщини, її минулого, сучасного та майбутнього», у мемуарах навела підліткові враження від концерту в м. Умані. «Вийшов молодий бандурист у вишиваній українській сорочці не нашого зразка, з стрічкою-краваткою на високому комірі. Голубі очі, невеличкі вуса, отакий собі. І заспівав. Він мав невеличкого тенора, дуже приємного, а репертуар був добірний на ту пору. Що б він не почав, все викликало бурю оплесків». Музичні вечори з теплотою згадували професор Микола Сумцов, письменниця Христина Алчевська.
Вже у молоді роки Гнат Мартинович виявив організаторський хист, підготувавши виступ кобзарів-лірників до ХІІ Археологічного з’їзду в Харкові в 1902 р. Фундатор першого в царській імперії робітничого театру, до якого залучив робітників паровозного заводу. «Єдиний «тілігент» з них був я», посміхався у вуса. Здобувши вищу освіту в Харківському технологічному інституті, він працював інженером на залізниці. «А дати в ті часи 150 свідомих українців у робітничу масу – я вважаю серйозною заслугою». Активний учасник революційних подій 1905 року, через реакцію царату Хоткевич вимушений залишити рідне місто та емігрувати до Галичини. У селі Красноїлля організував першу трупу Гуцульського театру – унікального явища, яке через наполегливість керівника набуло відомості. Підготувавши гастрольний репертуар, Хоткевич і його колектив поїхали до Харкова, Одеси, Херсона, Миколаєва, Києва, Москви.
Гнат Мартинович встигав вести копітку дослідницьку роботу. Оцінюючи його науковий доробок, як шевченкознавця, фахівці відзначали нову і оригінальну постановку проблеми, солідну аргументацію на основі архівних і мемуарних першоджерел, різнобічність і талановитість автора.
Онлайн-виставка до Дня пам’яті жертв політичних репресій
«Розп’ятими долями болить Україна»
21.05.2023 - 26.05.2023 р.
День пам’яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування жертв політичних репресій комуністичного режиму.
Через терор і репресії пройшли представники усіх верств населення: від наукової та творчої інтелігенції до робітників і селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КДБ, доступ до відомчих архівів був заборонений.
Виставку підготовлено за матеріалами серії книг «Реабілітовані історією. Харківська область».
Фотоілюстрація до афіші:
Пам’ятник Козацький хрест «Убієнним синам України», встановлений 2004 року на меморіалі «Сандармох» у Республіці Карелія на місці масових розстрілів українських в’язнів – діячів науки, культури, освіти осінню 1937 року. Скульптори Микола Малишко та Назар Білик.
▪️За минулу добу окупанти обстріляли щонайменше 17 населених пунктів у Харківському, Куп'янському та Чугуївському районах області.
Внаслідок ракетного удару по с. Циркуни загинув 52-річний цивільний чоловік, ще 2 чоловіків 41 та 57 років отримали поранення. У селі зруйновано 2 приватні житлові будинки, ще 13 будинків пошкоджено.
У с. Тешенківка Куп'янського району внаслідок обстрілу з РСЗВ пошкоджено будівлі, майно та техніку фермерського господарства.
У Вовчанську Чугуївського району пошкоджено житлові будинки, паркан та об'єкт цивільної інфраструктури.
У селах Стариця та Перківка Чугуївського району через ворожі обстріли сталися лісові пожежі.
За минулу добу піротехнічні підрозділи ДСНС обстежили більше 8 га території та знешкодили 183 вибухонебезпечні предмети.
Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов 18 травня з робочою поїздкою відвідав Куп’янськ.
Як зазначив Олег Синєгубов, на сьогодні в Куп’янську мешкає 5 тисяч людей, а в усій громаді нараховується приблизно 11 тисяч жителів.
«Підтримуємо життєдіяльність Куп’янська навіть в таких важких умовах, адже фактично 8 км позаду нас знаходиться лінія фронту. Ворог постійно атакує позиції наших військових з усіх видів озброєння: танки, артилерія, міномети, авіація», – зазначив начальник Харківської ОВА.
Він наголосив, що також працюють над відновленням виплат зарплати місцевим освітянам. Частково вже через Міністерство освіти і науки України це питання розв’язано, тож ситуація контролюється.
Окрім того, Олег Синєгубов наголосив, що вже здійснюється підготовка до нового опалювального сезону.
З 11 до 17 травня включно на Харківщині сапери знищили 1732 вибухонебезпечні предмети.
Як повідомили у Департаменті цивільного захисту Харківської ОВА, усього протягом тижня підрозділи вибухотехніків залучали 390 разів.
За цей період фахівці провели розмінування 126,5 га території, 15 га сільгоспугідь, а також – 28,7 км ділянок автодоріг, 5,2 км газопроводів, 1,9 км водопроводів та 900 м залізничних колій. За цей період обстежили 12 об’єктів.
Окрім того, сапери перевірили 75,8 км ліній електропередач. Завдяки цьому 761 споживачеві повернули світло.
Лише за 17 травня розмінували 23,2 га території, 3 га сільськогосподарських угідь, 5,1 км ділянок автодоріг та 15,4 км ліній електропередач. Також обстежили 600 м водопроводів і 4 об’єкти. Фахівцям вдалося знищити за добу 415 вибухонебезпечних предметів. Окрім того, підключили до електромережі 101 абонента.
Відзнаки начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова та Департаменту культури і туризму отримали працівники музеїв області.
Урочиста церемонія проходила у Театрально-концертному центрі.
Директор Департаменту культури і туризму Харківської ОВА Едуард Павленко зазначив, що для України цей день виходить далеко за межі професійного свята й має загальнонаціональне значення, адже здатність зберігати та збільшувати свою культурну спадщину свідчить про зрілість і духовний розвиток нації.
«Саме завдяки самовідданій праці музейних працівників, які попри небезпеку, постійні обстріли залишались на місцях та робили все можливе та неможливе, були врятовані історично значущі колекції та безцінні предмети культурної спадщини» - підкреслив Едуард Павленко.
Як зазначив начальник ХОВА, російські окупанти продовжують терористичні атаки на цивільне населення та інфраструктуру.
«Ворог використовує ствольну та реактивну артилерію, міномети, авіацію, ракетну зброю тощо. Порушуючи норми міжнародного права, російська армія цілеспрямовано б'є по цивільних об'єктах», - повідомив Олег Синєгубов.
За минулу добу ворог обстріляв щонайменше 20 населених пунктів Харківського, Куп'янського та Чугуївського районів області.
У районах Масютівки, Кислівки та Першотравневого окупанти використовували бойову авіацію.
Минулої ночі ворог завдав ракетного удару, попередньо із ЗРК С-300, по с. Циркуни Харківського району. Ракета влучила в землю. Попередньо, обійшлося без жертв та масштабних руйнувань. Пошкоджено приватний автомобіль.
В Україні щорічно 18 травня відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Як зазначають в Українському інституті національної пам’яті, депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, є одним із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни.
«Вигнання німців та їхніх союзників із Криму остаточно завершилося в ніч на 13 травня 1944 року. Вже за тиждень радянська влада розпочала депортацію кримських татар, закинувши їм масове дезертирство та співпрацю з ворогом. Пізніше у подібному звинуватили й інші народи Криму. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку», – розповіли в Українському інституті національної пам’яті.
За дорученням начальника ХОВА Олега Синєгубова, його заступник Роман Семенуха розповів про безпекову та гуманітарну ситуацію в регіоні та обговорив перспективи співробітництва між країнами на рівні громад.
«Російські окупанти продовжують десятки разів на добу обстрілювати населені пункти Харківської області. Майже щодня тривають штурмові дії з боку країни-агресора. Ситуація вздовж лінії фронту в нашому регіоні є напруженою, але контрольованою. Бойові дії не зупиняються ні на день», – розповів Роман Семенуха.
Серед основних задач, які зараз стоять перед обласною військовою адміністрацією, є розмінування територій, зазначив заступник начальника ХОВА.
«Харківська область є однією з найбільш замінованих територій в Європі. Це, звичайно, впливає на життєдіяльність області, відновлення електромереж, постачання комунальних послуг, а також обумовлює суттєве зниження агровиробництва в регіоні», – розповів Роман Семенуха.