![]()
Великий народе великої України!
Рік тому в цей день із цього ж місця близько сьомої ранку я звернувся до вас із короткою заявою, тривалістю всього 67 секунд. У ній пролунали дві найголовніші й тоді, і зараз речі. Те, що Росія почала проти нас повномасштабну війну. І те, що ми сильні. Ми готові до всього. Ми всіх переможемо. Бо ми – це Україна!
Так розпочалося 24 лютого 2022 року. Найдовший день нашого життя. Найважчий день нашої новітньої історії. Ми прокинулися рано й відтоді не засинаємо.
У когось був страх, у когось – шок, хтось не знав, що сказати, але всі відчували, що робити. На дорогах з’явилися затори, але багато хто їхав по зброю. З’являлися черги. Хтось стояв на кордонах, але багато хто – до військкоматів і ТрО.
Ми не підняли білий прапор, а стали боронити синьо-жовтий. Не злякалися, не зламалися, не здалися. Символом цього стали прикордонники зі Зміїного й маршрут, за яким вони відправили «русскій воєнний корабль».
![]()
Фотовиставка до річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну
«ВІДЧУТТЯ ВІЙНИ»
24.02.2023 – 05.03.2023
З 24 лютого 2023 року в інформаційно-виставковому центрі «Бузок» (інформаційно-виставковий відділ КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ) розпочинається новий проєкт, фотовиставка «Відчуття війни», присвячена річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Експозиція фокусується на людських історіях і свідчить про те, як раптово змінилося наше буття через війну. З її початком ми всі живемо в іншому світі. Кожна історія та фото – від звичайної людини, яка в одну мить втратила минуле, майбутнє – і стали головними героями фотовиставки. І про мирних жителів, що панічно змушені були рятуватися втечею, і про зламані людські долі. Їхні історії та світлини руйнувань – різні, та всі однакові.
«З вторгненням у мене змінилося відчуття часу. Страшно й моторошно…» – так починаються спогади майже всіх учасників виставки.
Війна – найгірше породження людства. Ані фільми, ані книги, ані фотографії не можуть передати цей жах. Внаслідок російської агресії зруйновано або сильно постраждали багато населених пунктів України, зокрема й друге за величиною місто Харків. Тисячі людей були змушені рятуватися від бомбардувань. Але значна частина жителів залишилася в рідному місті, а ще значна частина жителів повернулася після деокупації Харківської області, ними і були надані фото для участі у виставці. Це свідчення того, як харків’яни ставляться до своєї Батьківщини. Війна не зламала, а згуртувала українців.
Виставку, на якій представлено фото історій, можна відвідати до 05 березня 2023 року в інформаційно-виставковому центрі «Бузок».
Орден Героїв Небесної Сотні

Орден Героїв Небесної Сотні
1 липня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон щодо заснування державної нагороди «Орден Героїв Небесної Сотні». Указом президента України «Про орден Героїв Небесної Сотні» № 844/2014 від 3 листопада 2014 року було затверджено статут і малюнок ордена Героїв Небесної Сотні. Орден установлено для відзначення осіб за громадянську мужність, патріотизм, обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, активну благодійну, гуманістичну, громадську діяльність в Україні, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інших подій, пов’язаних із захистом незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України. Орден має форму блакитного хреста, у центрі якого розміщено зображення небесного воїна в обладунках із мечем і щитом. Обладунки та щит стилізовано під саморобне спорядження учасників Революції Гідності. На звороті хреста розміщено напис «Свобода та Гідність». Автори нагороди – Тарас Возняк і Костянтин Ковалишин.
![]()
Начальник Харківської ОВА повідомив, що сьогодні в тимчасовій окупації військових рф залишається менше 2% території Харківщини. На початку повномасштабного вторгнення росії ця частка сягала 40%.
«Росіяни йшли клинами. Куди дійшли – дійшли, а далі їх просто знищували. Фактично, наші Збройні Сили стали по околицях Харкова. Залишалися лише два напрями – це Київська траса М-03 і траса на місто Дніпро. Уся інша територія була або «сірою зоною», або була під окупацією. Ми порахували, що 40% області було під окупацією точно. Зараз під окупацією залишається менше 2% – 29 населених пунктів», – зазначив Олег Синєгубов в інтерв’ю виданню «Думка».
Він зауважив, що за рік протистояння на Харківщині суттєво покращилася оборонна ситуація. Спочатку було побудовано секторальну оборону міста Харків, далі – по мірі деокупації – зміцнювали захист населених пунктів області. Ця робота не припиняється.
![]()
Впродовж минулої доби ворог обстрілював більше 25 прикордонних населених пунктів в Куп'янському, Чугуївському та Харківському районах.
Напередодні ввечері в результаті ракетного обстрілу Куп'янська пошкоджено заклад дошкільної освіти та спортивний об'єкт. Також вночі зафіксовані обстріли села Ківшарівка, Куп'янського району.
У населених пунктах Дворічна та Новоосинове, Куп'янського району внаслідок обстрілів пошкоджено щонайменше 4 житлові будинки, господарчі споруди, сталися пожежі.
Під ворожим вогнем опинився Вовчанськ. Пошкоджено приватний житловий будинок. Постраждалих не було.
![]()
За дорученням начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова обласний гуманітарний штаб продовжує забезпечувати допомогою населення регіону.
Впродовж минулого тижня, з 13 по 17 лютого, обласний гуманітарний штаб доправив у Зачепилівську, Старосалтівську, Балаклійську, Чкаловську, Біляївську, Пісочинську, Солоницівську, Куп'янську, Краснокутську та Шевченківську громади 13 тонн продуктів харчування.
Ще 5 тонн дитячих гігієнічних засобів і харчування, а також одягу відправили жителям Циркунівської громади. Крім того, у Малоданилівську, Первомайську, Золочівську, Малинівську, Кегичівську та Оскільску громади передали 6000 продовольчих наборів.
До психоневрологічних інтернатів області та Навчально-наукового медичного центру «Університетська клініка» доставили 6 електрогенераторів. Також інтернатним закладам передали від ООН 2800 комплектів постільної білизни, 150 ковдр, 120 подушок та 50 матраців.
![]()
У межах кампанії «Гвардія наступу» на базі Національної гвардії України створено шість штурмових підрозділів: «Буревій», «Рубіж», «Червона Калина», «Спартан», «Кара-Даг» та «Азов».
Як розповіла офіцер пресслужби третьої бригади оперативного призначення «Спартан» Анастасія Павленко, щоб долучитися до лав «Гвардії Наступу», необхідно заповнити анкету на сайті МВС або подати заявку у Центрі надання адміністративних послуг.
«Кандидатами можуть стати громадяни віком від 18 до 60 років, які мають пройти медичну комісію та психологічний відбір. Після цього всі добровольці проходитимуть навчання тривалістю близько місяця. Програма підготовки складається з трьох етапів: індивідуальне навчання – вогнева, тактична та домедична підготовка; навчання за фахом та за спеціальністю – це може бути оператор БПЛА, кулеметник, артилерист; третий етап – підготовка у складі відділень, взводів і рот. Завдання бригад визначає вище керівництво – Генеральний штаб», – розповіла Анастасія Павленко.
![]()
«Довідник безбар'єрності» – ініціатива і флагманський проєкт першої леді Олени Зеленської.
Під час повномасштабного вторгнення рф у межах цього проєкту було створено спеціальний розділ «У воєнний час», де зібрані інструкції та поради для сімей із дітьми, людей з інвалідністю та осіб старшого віку.
«Щодня в Україні з’являються нові життя. Правда, під час війни це відбувається у зовсім інших обставинах – без будь-яких зручностей, комфорту і нерідко за межами лікарень. Якщо пологи відбулися не у медичному закладі, це не стане на заваді для реєстрації малюка», – зазначають у «Довіднику безбар'єрності».
Зокрема, на період воєнного стану Міністерство охорони здоров’я України спростило процедуру оформлення новонароджених. Для реєстрації знадобиться паперове медичне свідоцтво про народження за формою №103/о. Його можуть видавати медичні працівники, які були присутні під час пологів, або здійснювали перший медичний огляд дитини або породіллі.
![]()
Цей день встановлено Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України.
Найбільша кількість осіб – 48 – загинули 20 лютого 2014 року в середмісті Києва. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і 5 активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, назвали Героями Небесної Сотні.
Герої Небесної Сотні

У переліку Героїв Небесної Сотні – прізвища загиблих активістів, які отримали звання Героя України із врученням найвищої державної нагороди України – ордена «Золота Зірка» (посмертно), або яких було нагороджено орденом Героїв Небесної Сотні (посмертно). 24 лютого 2014 року Верховна Рада України ухвалила постанову № 774- VII, яка передбачала звернення до наступного президента України з пропозицією посмертно присвоїти звання «Герой України» полеглим i смертельно пораненим цивільним учасникам збройних конфліктів під час мирних акцій протесту в Україні впродовж листопада 2013-го – лютого 2014 року. 21 листопада 2014 року Указом президента України № 890/2014 звання Героя України присвоєно 99 загиблим учасникам Революції Гідності. Пропозиції щодо переліку нагороджуваних осіб дала громадська організація «Євромайдан SOS». Указами № 94/2015 від 20 лютого 2015 року та № 56/2016 від 17 лютого 2016 року звання Героя України посмертно присвоєно ще шістьом героям. Четверо з них – Юрій Дяковський, Юрій Поправка, Володимир Рибак та Дмитро Чернявський – загинули на Донеччині у березні та квітні 2014 року. 27 листопада 2014 року білоруса Михайла Жизневського та громадян Грузії Зураба Хурцію й Давида Кіпіані було нагороджено орденом Героїв Небесної Сотні (посмертно). У 2017 році єдиним Героєм України – іноземцем став громадянин Білорусі Михайло Жизневський (Указ президента України № 158/2017 від 13 червня 2017 року). Щоб ушанувати іноземців, які віддали своє життя за Україну, Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві положення Закону України «Про державні нагороди України» щодо присвоєння звання «Герой України», який давав змогу присвоювати це звання іноземцям – лицарям ордена Героїв Небесної Сотні (№ 2013-VIII від 13 квітня 2017 року).