З першого дня повномасштабного російського вторгнення волонтери Харківщини взяли на себе непросту місію безкорисної допомоги нашим захисникам із ЗСУ і не тільки.
Сьогодні складно собі уявити життя в області без щоденної участі волонтерів в доставці та розподілі гуманітарних вантажів, в евакуації людей з небезпечних районів, в облаштуванні Пунктів Незламності тощо.
Вітаю усіх волонтерів Харківщини з Міжнародним днем волонтера та дякую за усе, що Ви робите, попри труднощі, втому та ризики для життя. Внесок кожного з Вас у наближення нашої перемоги безцінний. З Днем волонтера!
Наслідки великого голоду
Тривале голодування надзвичайно шкідливе та викликає згубні відтерміновані наслідки для людського організму. Таких висновків дійшли вітчизняні фахівці з різних галузей науки за результатами спостережень голодуючих 1921 року. Детальні результати досліджень вчені опублікували у фахових журналах і підготували окремий збірник з промовистою назвою «О ГОЛОДЕ», опублікований наркоматом охорони здоров’я України в 1922 році у Харкові.
Науковці підкреслювали, що в місцях голодування різко впала народжуваність; у малюків почастішали прояви аномалій; у дорослих передчасно з’являлися ознаки старіння: вицвітали очі, втрачала пружність шкіра, випадали зуби. Крім того, внутрішні процеси в організмі істотно позначалися на психіці голодуючих. Пригнічений стан, що супроводжується відсутністю людських почуттів, дістав назву «уявної порожнечі». Нестерпні муки впливали на дії людей і мали епідемічний характер. Пацієнтка, яка зізналася в канібалізмі, мотивувала це так: бажання вбити і з’їсти свою дитину виникло після почутого подібного від інших.
Професор Олексій Івановський вивів певні закономірності в стані голодуючої людини: «Для того щоб визначити фізичну міць досліджуваних суб’єктів до і після голодування, ми використали «життєвий» (конституційний) індекс Піньє... який дав таку формулу: з висоти зросту віднімається сума обхвату грудей у сантиметрах і вага тіла в кілограмах. Отримана різниця дає порівняльний масштаб для визначення фізичної міцності суб’єкта, яка повинна бути тим більшою, чим меншу вказано різницю». Результати трирічних спостережень професор Івановський поділив на піврічні цикли. Різке погіршення стану людини припадало на другий і третій. Ці розрахунки підтвердилися навесні 1933 року, в апогей Голодомору. Та тільки особисто перевірити їх ученому уже не вдалося.
Соціальний чинник вважався одним із основних, що запобігав високій смертності. «Природно, що чим вища організація держави, тим більше вона зобов’язана перебрати на себе турботу з організації боротьби з голодом», стверджував професор Михайло Ліфшиць (відповідно, занизьким і злочинним слід вважати моральний рівень керівництва СРСР, яке розв’язало штучний голод на території радянської України).
Міжнародний день волонтера
Волонтерство було засноване у 1859 р. швейцарським підприємцем та громадським діячем Жаном Анрі Дюнаном, який ініціював створення Міжнародного комітету Червоного Хреста. Дюнан був вражений кривавими трагічними подіями у битвах австро-італо-французької війни.
Пізніше Люнан став першим лауреатом Нобілевської премії миру.
Принципи, які він заклав, почали активно використовувати громадяни інших країн, цей рух охопив різні види діяльності: допомога бідним, важкохворим, сиротам, навчання грамоті, боротьба з пияцтвом.
Гасло волонтерів усього світу – «Зрозуміти! Підтримати! Допомогти!»
Систематично активісти та волонтери відвідують підшефних, телефонують їм, вітають з ювілеями та іншими пам’ятними датами, державними святами, інформують про події у світі, допомагають роз- в’язати життєві проблеми, намагаються підняти настрій, розрадити своїм спілкуванням.
Інформували місцеві органи влади, органи соціального забезпечення, лікувальні заклади про потреби людей, які самі не можуть вирішити складні питання стану здоров’я та побуту.
Окупанти продовжують завдавати ударів по населених пунктах Куп‘янщини, повідомив начальник Харківської ОВА.
Після 4 години ранку росіяни вдарили ракетами типу С-300 по цивільній інфраструктурі Куп’янська. За попередніми даними правоохоронців, внаслідок ударів окупантів по Куп‘янську загинула жінка, детальна інформація уточнюється.
Внаслідок обстрілу виникла пожежа на СТО, горів автомобіль. Пошкоджені покрівлі приватних будинків.
Крім цього, окупанти завдавали артилерійських ударів по населених пунктах Харківського, Чугуївського та Ізюмського районах.
Ворог продовжив хаотичними обстрілами тероризувати мирне населення.
Начальник ХОВА повідомив, що окупанти знову завдали артилерійських та ракетних ударів по Куп‘янщині.
У Куп'янську-Вузловому внаслідок обстрілів було пошкоджено дорожнє покриття, залізничну інфраструктуру.
Близько 23 години ракети С-300, запущені росіянами, пошкодили вікна та дахи в 5 приватних будинках Шевченківської громади.
Близько 03 годині ранку з боку рф відбувся ще один ракетний обстріл смт. Шевченкове. Постраждалих немає.
Окупанти продовжують завдавати ударів по населених пунктах Куп‘янщини, повідомив начальник Харківської ОВА.
Після 4 години ранку росіяни вдарили ракетами типу С-300 по цивільній інфраструктурі Куп’янська. За попередніми даними правоохоронців, внаслідок ударів окупантів по Куп‘янську загинула жінка, детальна інформація уточнюється.
Внаслідок обстрілу виникла пожежа на СТО, горів автомобіль. Пошкоджені покрівлі приватних будинків.
Крім цього, окупанти завдавали артилерійських ударів по населених пунктах Харківського, Чугуївського та Ізюмського районах.
Хрест пам’яті жертвам Голодомору у Молодіжному парку міста Харкова
У Харкові в 1989 році був встановлений перший в радянській Україні пам’ятний Хрест жертвам Голодомору 1932–1933 років.
Місце встановлення обиралося невипадково. Молодіжний парк розташований на старовинній Німецькій вулиці (наприкінці ХІХ століття отримала сучасну назву Пушкінська), яка протягнулась з історичного центру до північно-східних околиць Харкова. З її лівого боку недалеко від виїзду з міста заснували некрополь, у якому традиційно хоронили відомих городян.
За негласним розпорядженням у 1930-ті роки спеціальні бригади «підзахоронювали» тіла загиблих від голоду між старовинних могил. Робилось це потайки, вночі або рано вранці. Мертвих і навіть знесилених, але все ще живих людей підбирали з вулиць Харкова і вантажівками вивозили подалі від людських очей. Пам’ятні знаки чи будь-які інші інформаційні таблички на свіжозасипаних могилах, звісно, не встановлювались.
Вибіркове, м’яко кажучи, ставлення радянської влади до історичної пам’яті, прикладів духовного зростання та єдності поколінь призвело до ліквідації цвинтаря у 70-ті роки ХХ століття. Вірогідно, руйнування надгробків і перепрофілювання 18 гектарів території на осередок дозвілля з естрадою, кафе, кінотеатром під відкритим небом захоплення у харків’ян не викликало. Ба більше, у часи горбачовської перебудови та піднесення громадського руху знайшлися люди, які наважилися увічнити пам’ять жертв голоду в центрі колишньої столиці, серці Голодомору.
Ініціатором встановлення хреста виступив голова обласного осередку Народного Руху Володимир Пасічник. Подробиці події пригадав у 2019 році журналістці «Укрінформа» Юлії Байрачній його син, заслужений діяч мистецтв України Степан Пасічник.
Відтепер рейс №17/18 Харків — Ужгород носитиме горде ім'я "Сковорода Експрес" на честь видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога та мандрівника.
Він вирушатиме та прибуватиме під спеціально створену музичну присвяту українського піаніста-віртуоза Євгена Хмари.
Сьогодні перший рейс вирушить з Ужгорода о 13:25, а прибуде до Харкова вже завтра о 10:01.