Експозиція «Слово Кобзаря – живе!» представлена у межах проєкту «Харківщина – мужність, єдність, незламність», впровадження якого передбачено програмою «Розвиток місцевого самоврядування в Харківській області на 2025-2027 роки».

До дня народження Тараса Шевченка учні 5–11 класів КЗ «Люботинський мистецький ліцей “Дивосвіт”» Харківської обласної ради разом із педагогами переосмислили його спадщину. 9 березня виповнюється 212 років від дня народження Тараса Шевченка – поета, художника, мислителя та одного із символів української національної ідентичності.

«Експозиція вийшла за межі звичного шкільного малюнка. Основою робіт стали поезії Кобзаря, які діти пропустили крізь призму власного світосприйняття. Обираючи рядки з творів Шевченка, юні митці глибоко інтерпретували їх через художню форму: пластику літери, ритм композиції, поєднання кольору й декоративних елементів, – зазначають організатори. – Виставка засвідчує: слово Кобзаря продовжує жити в серцях молодого покоління, надихаючи на творчість і духовне зростання».

Впродовж тижня підрозділи ДСНС знешкодили на Харківщині майже 300 вибухонебезпечних предметів

Про це під час брифінгу в Офіційному медіацентрі ХОВА повідомив речник ГУ ДСНС України в Харківській області Євген Василенко.

Упродовж тижня піротехнічні підрозділи здійснили 154 виїзди та знешкодили 284 вибухонебезпечних предмети. Наразі в області працює 22 піротехнічні розрахунки — 144 сапери і 55 одиниць спеціалізованої техніки.

З лютого 2022 року обстежено 13 958 гектарів територій, зокрема 5 912 гектарів сільськогосподарських угідь, 4 795 кілометрів автомобільних доріг і лінійних мереж, 156 об’єктів інфраструктури та 5 252 домогосподарства. Загалом виявлено та знешкоджено 138 048 вибухонебезпечних предметів. Внаслідок підривів на ВНП у Харківській області загинули 113 цивільних осіб, ще 331 — дістали поранень.

«Впродовж тижня зафіксований один підрив на вибухонебезпечному предметі. Подія сталася біля багатоквартирного житлового будинку в Основ’янському районі Харкова. На місці події загинув 45-річний чоловік. Поранень дістала 44-річна жінка. Вкотре звертаємо увагу на високий ступінь мінної небезпеки в регіоні. Закликаємо мешканців Харківщини, особливо на деокупованих і прифронтових територіях, дотримуватися правил безпеки і порад рятувальників», - зазначив Євген Василенко. 

«Акумулюємо усі зусилля для підтримки жителів Харківщини», — Олег Синєгубов

Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов провів робочу зустріч з делегацією представників Посольств Північно-Балтійських країн, яка вперше прибула на Харківщину.

«Докладаємо максимум зусиль, щоб жителі Харківщини мали доступ до усіх необхідних послуг. Розвиток медичної галузі – наш пріоритетний напрямок. Будуємо перший в Україні підземний медичний комплекс «Ковчег». Також роботи ведуться на базі дитячої ОКЛ і обласного центру онкології. Особливу увагу приділяємо захисту критичної інфраструктури, аби в оселях людей було світло, вода й тепло. Цей комплекс заходів неможливий без посилення системи протиповітряної оборони. Ми зі свого боку відкриті до обміну досвідом, набутим за час повномасштабного вторгнення. Дякую за підтримку і допомогу Харківщині», — зазначив Олег Синєгубов. 

Окрему увагу під час діалогу приділили питанням цивільного захисту населення, а саме специфіці розробки евакуаційних коридорів, розміщенню вимушено переміщених осіб та їх підтримці. Після деокупації значної частини Харківської області було евакуйовано 71 712 людей, серед яких 7559 дітей. Нині в області розгорнуто транзитні пункти у Харкові і Лозовій для підтримки ВПО. 

Від початку року Пунктами Незламності у Харківській області скористалися понад 100 тисяч людей

Про це під час брифінгу в Офіційному медіацентрі Харківської ОВА повідомив заступник директора Департаменту цивільного захисту обласної військової адміністрації Володимир Щітов.

«Наразі на території Харківської області обліковується 834 Пункти Незламності, з яких працює 775. Із них 362 розгорнуті військовими адміністраціями всіх рівнів та органами місцевого самоврядування, 53 — підрозділами ГУ ДСНС у Харківській області, 10 — на базі залізничних вокзалів, а ще 350 — на базі об’єктів ритейлу та відповідального бізнесу. Водночас 59 пунктів перебувають у стані готовності до відкриття і можуть бути розгорнуті протягом двох годин у разі виникнення надзвичайної ситуації. Також передбачена можливість додаткового розгортання 354 пунктів обігріву», – зазначив Володимир Щітов.

Організація роботи Пунктів Незламності здійснюється у тісній взаємодії з районними військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування, територіальними громадами, підрозділами ДСНС, АТ «Укрзалізниця» та представниками відповідального бізнесу.

212-та річниця від дня народження Тараса Шевченка

«Ім’я Великого Кобзаря стало духовним символом нашої нації, уособленням незламності, гідності та любові до рідної землі. Його творчість є невичерпним джерелом знань, натхнення та національної сили.

Сьогодні слова Тараса Шевченка звучать так само актуально. У непрості часи ми особливо відчуваємо силу його настанов: любити Батьківщину, стояти за правду та берегти духовні скарби нашого народу», – зазначив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Місто та область схиляють голови в скорботі. Сьогодні вшановуємо пам’ять тих, чиє життя обірвалося в одну мить у власних домівках.

Внаслідок ракетного удару в ніч на 7 березня по багатоповерхівці загинуло 11 людей, серед яких – двоє дітей: 13-річна дівчина та 9-річний хлопчик. Кожен загиблий – це окремий світ, який згаснув назавжди.

Висловлюємо глибокі співчуття рідним та близьким загиблих! Поділяємо спільний біль…

До Міжнародного дня боротьби за права жінок і мир за дорученням голови Харківської обласної ради Тетяни Єгорової-Луценко нагороджених привітала її заступниця Валерія Дзюба. До урочистостей долучилися Харківський міський голова Ігор Терехов та заступник начальника ХОВА Євген Іванов.

«Мені здається, що жодна українська жінка не має лише одного значення мовою квітів. Кожна з вас — це цілий букет: у ньому і любов, і довіра, а якщо треба — і ненависть, і помста. Квітніть не тільки навесні, а й взимку, бо це дуже важливо для нас. Слава вам, наші незрівнянні квіти, наші харківські жінки, і слава Україні!», — звернулася до присутніх Валерія Дзюба.

Начальниця головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Галина Баєва вручила представницям колективу відзнаки Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Олег Синєгубов – про ситуацію на Харківщині станом на 9 березня

Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали 15 населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілу в сел. Слатине Дергачівської громади постраждав 59-річний чоловік.

Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:

▪️6 РСЗВ «Торнадо»;

▪️9 БпЛА типу «Герань-2»;

▪️2 БпЛА типу «Молнія»;

▪️4 fpv-дрони;

▪️4 БпЛА (тип встановлюється).

Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:

▪️у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Золочів);

07082026.jpg

Художник, фольклорист, дослідник української культури Порфирій Мартинович

7 березня виповниться 170 років від дня народження українського живописця, графіка, фольклориста, етнографа Порфирія Денисовича Мартиновича (1856–1933), ім’я якого займає почесне місце в історії українського мистецтва.

Порфирій Мартинович народився 1856 р. у селі Стрюківці в родині земського службовця Костянтиноградського повіту Полтавської губернії (нині Берестинський район Харківської області). Дитячі роки майбутнього художника пройшли в Костянтинограді. Батько, Денис Іванович, любив народне мистецтво, шанував українську старовину. У їхньому домі частими гостями були кобзарі, лірники, чумаки. Саме вони були героями перших дитячих малюнків Порфирія. Хлопчик також захоплено копіював ікони в місцевій церкві, змальовував кольорові олеографії з творів І. Соколова, Д. Безперчого, К. Трутовського. Ближче із зразками класичного мистецтва він познайомився в Музеї красних мистецтв Харківського університету. У Харкові Порфирій Мартинович здобував освіту, навчаючись у Першій (1866–1867) і Третій (1869–1872) гімназіях. У той же час П. Мартинович брав уроки малярства у визнаних харківських художників — Дометія Ланевського, Дмитра Безперчого та Митрофана Плотникова, який підготував його до вступу в Академію.

У 1873 р. він вступив до Петербурзької Академії мистецтв, але роки навчання були важкими і навіть драматичними. У 1877 р. Порфирій Мартинович за визначні успіхи в малярстві отримав велику срібну медаль академії. Проте тяжка нервова хвороба не дала змоги закінчити навчання.

08032026.jpg

Видатний український математик і педагог Наум Ілліч Ахієзер

6 березня виповнилось 125 років від дня народження видатного українського математика, педагога Наума Ілліча Ахієзера (1901–1980), діяльність якого тісно пов’язана з Харковом. Один з творців Харківської математичної школи, він зробив фундаментальний внесок у ряд областей аналізу і математичної фізики. Н.І. Ахієзер був одним із засновників Харківського фізико–математичного ліцею № 27.

Він народився 6 березня 1901 р. в невеликому місті Чериков Могилівської губернії у сім’ї земського лікаря. Батьки Ілля Олександрович і Наталія Григорівна приділили багато уваги вихованню та набуття синами освіти. Їх зусилля цілком виправдались. Молодший син Олександр Ілліч (1911–2000) став видатним фізиком–теоретиком, академіком НАН України. Старшого, Наума Ілліча, також очікувала яскрава наукова кар’єра: член-кореспондент Академії наук УРСР (1934), доктор фізико–математичних наук (1936), професор (1941), лауреат премії Академії наук СРСР (1949).

У 1918 р. Наум Ілліч закінчив класичну гімназію в Мстиславлі і вступив на фізико–математичний факультет Петроградського університету. Незабаром він повернувся на батьківщину й почав викладати математику та фізику в експериментальній сільськогосподарській школі–комуні. Мрію здобути вищу освіту втілював у Київському інституті народної освіти. В аспірантурі навчався у відомого математика, засновника першої великої математичної школи в Україні та першого директора Інституту математики АН УРСР Д.О. Граве. Педагогічну роботу продовжив в київських школах, викладаючи математику. У 1928 р. Наум Ілліч захистив дисертацію на тему «Аеродинамічні досліди». Дисертація мала прикладний характер. Викладені результати увійшли в курс лекцій, прочитаних Н.І. Ахієзером на механічному факультеті Київського політехнічного інституту та авіаційному відділі Київського машинобудівного інституту.

Шаблоны для сайта