День кримськотатарського прапора

26 червня в Україні відзначається День прапора кримськотатарського народу. З цієї нагоди проводяться заходи, покликані підкреслити єдність українського та кримськотатарського народів у боротьбі за свободу, гідність і відновлення територіальної цілісності України.

Кримськотатарський прапор є символом боротьби за право жити на рідній землі, уособлює права та свободи одного з корінних народів України. Офіційно кримськотатарський прапор був схвалений першим Курултаєм (загальнонаціональним з’їздом народних представників) кримських татар у грудні 1917 р. у Бахчисараї. За радянських часів кримськотатарський народ зазнав переслідувань і репресій. Трагічна доля спіткала й прапор, який у 1929 р. був повністю заборонений. Кримінальним злочином вважалося навіть його зберігання. Особливо активно репресивні органи застосовували покарання до незгодних з насильницьким виселенням кримських татар з рідної землі в 1944 р. Відновлення прапору відбулося 30 червня 1991 р. на другому Курултаї кримських татар у Сімферополі.

Мистецький хист Олександра Івановича Сердюка

27 червня виповниться 125 років від дня народження артиста, режисера, педагога Олександра (Леся) Івановича Сердюка (1900–1988). У Харкові добре пам’ятають талановитого актора, директора і художнього керівника Харківського українського драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка (1957–1962). На будинку, де мешкала сім’я актора, в 1992 р. встановлена меморіальна дошка. Актору присвячені документальні стрічки «Зустріч з тобою» (1968), «Харків Леся Сердюка» (1995).

Олександр Сердюк народився 27 червня 1900 р. у селянській родині в с. Бзів Переяславського повіту Київської губернії. Навчався в Києві в Музично–драматичній школі Миколи Лисенка, яка на рік закінчення (1919) мала статус Державного музично–драматичного інституту ім. М.В. Лисенка. Молодий актор дебютував у Державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка. Актор познайомився з режисером Лесем Курбасом. Їх пов’язували роки успішної роботи в театрі «Березіль». Захоплений творчістю, Л. Сердюк брав участь у роботі Правління Мистецького Об’єднання «Березіль». Працював у музейній комісії, намагаючись створити в 1920–ті рр. оригінальну експозицію всеукраїнського музею театру. Йому належать слова: «…нашим вчителем в житті, нашим моральним і художнім еталоном був Лесь Курбас».

Робота в театрі дала Л. Сердюкові можливість творчого розвитку, відкривала перспективу опановувати інші галузі мистецтва. На знімальних кіномайданчиках він працював з видатним кінорежисером Іваном Кавалерідзе, а також з початківцем, пізніше відомим актором і режисером Леонідом Биковим. Майстерність, накопичений досвід професор О.І. Сердюк передавав молоді у Харківському театральному інституті (нині Університет мистецтв). Багато років очолював Харківське відділення Спілки театральних діячів (нині Національної спілки театральних діячів України). Харківський Будинок актора, на базі якого працюють майже всі недержавні театри міста, носить ім’я Леся Сердюка.