«Маємо забезпечувати населення паливною деревиною та накопичувати резервні ресурси», - Олег Синєгубов

В Харківській області триває підготовка до осінньо-зимового періоду. Один із пріоритетних напрямків – забезпечення мешканців прифронтових та прикордонних населених пунктів паливною деревиною.

Питання обговорили в ході зустрічі начальника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова з представниками Управління ООН з координації гуманітарних справ в Україні. Наразі в регіоні понад 68 тисяч домогосподарств потребують деревини або паливних брикетів для проходження осінньо-зимового періоду. Першочергового допомогу надаватимуть жителям населених пунктів, які розташовані в зоні 0-20 кілометрів від лінії зіткнення, соціально вразливим верствам населення, багатодітним родинам та сім’ям полеглих воїнів. 

«Процес підготовки до опалювального сезону триває безперервно. Ми розуміємо, що російські окупанти щозими завдають ударів по об’єктам критичної інфраструктури, через що десятки тисяч осель залишаються без опалення на період усунення наслідків обстрілів. Маємо якнайшвидше розпочинати забезпечувати жителів прифронтових, деокупованих та прикордонних населених пунктів паливною деревиною. Водночас, необхідно мати додатковий ресурс, запас паливної деревини. Аби у разі довготривалої відсутності теплопостачання, ми могли передати людям цю додаткову допомогу», - зазначив Олег Синєгубов. 

«Ворог цілеспрямовано атакує наші цивільні служби, зокрема медиків і рятувальників», - Олег Синєгубов

Про оперативну ситуацію в регіоні начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов розповів в ефірі «Єдиних новин».

Минулої доби російські окупанти завдавали ударів по Харкову та 10 населеним пунктам Куп’янського, Ізюмського та Чугуївського районів. Внаслідок обстрілів 2 людини загинули, 5 – зазнали поранень. Зокрема, окупанти знову вдарили FPV-дроном по автомобілю екстреної медичної допомоги в Куп’янську. На Ізюмському напрямку росіяни продовжують знищувати врожай — пошкоджено близько 30 гектарів пшеничних полів.

«Ворог цілеспрямовано атакує наші цивільні служби, зокрема медиків і рятувальників. Це суттєво ускладнює виконання гуманітарних і евакуаційних завдань. У Харкові профільні служби працюють на місці чергової атаки ворожих БпЛА — ліквідовують наслідки ударів по цивільній інфраструктурі Київського району. Найскладніша ситуація — на Куп’янському напрямку. Намагаємося відновити водопостачання в Куп’янську, проте під постійними обстрілами це робити дуже важко», - повідомив Олег Синєгубов. 

Хвилина, що може врятувати життя: новий ролик про мінну небезпеку

У межах виконання Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» місцеві органи влади спільно з Центром протимінної діяльності Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України продовжують інформувати населення про ризики, пов’язані з вибухонебезпечними предметами.

З огляду на збільшення кількості нещасних випадків, пов’язаних з мінами, особливо поблизу водойм, фахівці підготували новий соціальний відеоролик «Озеро».

Ролик акцентує увагу на небезпеці, яку становлять вибухонебезпечні предмети, та на важливості дотримання правил безпеки у місцях, де можуть бути мінні загрози. Основне завдання інформаційної кампанії — зберегти життя і здоров’я громадян.

У Харківській області ФОПи зможуть отримати роз’яснення податкових питань у форматі «гарячої лінії»

17 липня 2025 року з 15:00 до 16:00 за сприяння Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної військової адміністрації відбудеться «гаряча лінія» для фізичних осіб-підприємців.

Захід організовує Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва спільно з Головним управлінням ДПС України у Харківській області. Темою консультації стане «Звітність, сплата податків та здійснення розрахункових операцій фізичними особами-підприємцями».

На запитання платників податків відповідатимуть фахівці Головного управління ДПС у Харківській області:

Інна Белушкіна – головний державний інспектор відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб-підприємців управління оподаткування фізичних осіб;

Щоб перетворити ідею безбар’єрності на реальні зміни в житті кожного українця та кожної українки, потрібен чіткий, системний і довгостроковий план

Саме таким усеосяжним документом є Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні, схвалена у 2021 році за ініціативою першої леді Олени Зеленської.

Це детальна дорожня карта для всієї країни на період до 2030 року, покликана системно усувати бар’єри та створювати доступне середовище в усіх сферах життя. Це про те, як ми крок за кроком будуємо країну, у якій кожен і кожна почуваються цінними й мають рівні можливості.

Стратегія спрямована на подолання барʼєрів у шести основних напрямах: фізичному, інформаційному, цифровому, економічному, суспільно-громадянському та освітньому. Докладніше про напрями безбарʼєрності розповідає попередній допис.

Декларація про державний суверенітет України. З історії незалежності

16 липня виповнюється 35 років від дня ухвалення Верховною Радою Української РСР Декларації про державний суверенітет України. Цей документ є одним із найважливіших в історії державності України. Безперечно, що з цією подією розпочався незворотній шлях України до остаточного проголошення її незалежності та виходу зі складу Радянського Союзу.

Декларація про державний суверенітет приймалась у часи кризи горбачовської «перебудови», яка закінчилася розпадом СРСР. Її ухваленню передувала напружена і тривала робота депутатів тоді ще радянського за формою і складом парламенту. Конкретніше, 15 травня 1990 р. уперше в історії УРСР Верховна Рада почала працювати як постійний діючий орган. У тому ж місяці були ухвалені постанови про склад Президії першої сесії Верховної Ради Української РСР дванадцятого скликання та про її порядок денний. Питання розгляду Декларації про суверенітет Української РСР, як було зазначено в документі, було одним із 36, запропонованих до розгляду сесії.

Олег Синєгубов – про ситуацію на Харківщині станом на 16 липня

Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали місто Харків та десять населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілів загинули дві особи, ще п’ятеро дістали поранення.

У Харкові постраждав 54-річний чоловік. У місті Куп’янськ загинув 68-річний чоловік. У селищі Приколотне Вільхуватської громади загинув 67-річний чоловік, поранень зазнали 56-річний чоловік і 39-річна жінка. У селищі Мала Данилівка постраждали двоє 39-річних чоловіків.

Київський район Харкова ворог атакував 16 безпілотниками. Загалом по області російські війська активно застосовували різні види озброєння:

 

Ці свята тісно переплітаються, адже прийняття християнства князем Київським Володимиром у 988 році стало визначальним цивілізаційним вибором для України. Наше минуле, закорінене у Київській Русі та продовжене у козацькій державі, є джерелом живої сили сучасної України. Ця сила дозволяє нам і сьогодні відстоювати свою державність.

Знання безперервної історії нашого державотворення — потужний інструмент проти маніпуляцій. В умовах інформаційної війни рф проти України, справжня історія спростовує фейки про нібито «єдиний народ» та «штучність» української держави.

Саме тому нинішня війна – це не лише боротьба за майбутнє України, а й за її історичну спадщину, національну незалежність та ідентичність.

Українська Державність загартовується у боях

15 липня 2025 р. Україна відзначає День Української Державності. Встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 р. для утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, «дбаючи про благо Вітчизни та боронячи суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України, а також зважаючи на необхідність утвердження історичної справедливості». Цього року Україна вшановує Державність в умовах наймасштабнішої і найкривавішої війни, спровокованої повномасштабною російською агресією. Коли ворог намагається захопити наші землі, прагне знищити українську державу та незалежність. Спаплюжити нашу історію, нівелювати ідентичність.

День Української Державності відзначається водночас з Днем Хрещення Руси–України, днем вшанування пам’яті Київського князя Володимира Великого, який прийняттям 988 р. християнства як державної релігії, окреслив цивілізаційний вибір України. Цей шлях, зорієнтований на Європейський культурно–релігійний простір, торували в різний час Галицько–Волинське князівство, Козацька держава, Українська Народна Республіка (УНР), Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

Звернення Президента Володимира Зеленського з нагоди Дня Української Державності

Дорогі українці, дорогі українки!

П’ятнадцятого липня ми відзначаємо важливий день. День нашої державності.

День хрещення Київської Русі – України. Цей день – про зв’язок. Про всі етапи нашого державотворення й те, що об’єднує десятки поколінь – тих, хто жив на цій землі тисячу років тому, і тих, хто живе зараз.

Міст крізь часи, який стоїть на трьох нерушимих опорах: українці тут були, українці тут є, українці тут будуть.

І завжди на цій землі перемагає життя, беруть гору цінності та наш характер. Найкраще в наших людях, які попри війну, сльози й біль зберегли в собі людину, бережуть одне одного,а значить – бережуть свою державу.

І доводять це тисячі наших доль, тисячі наших історій. Про пережите, про те, що на серці в кожного, хоч би ким ти був: воїн, учитель, музикант, розробник дронів чи Президент.

Шаблоны для сайта