Біля витоків українського професійного театру. До ювілею Івана Карпенка–Карого

29 вересня виповнилося 180 років від дня народження Івана Карповича Карпенка–Карого (справжнє прізвище Тобілевич) (1845–1907), знаного письменника, великого драматурга, визначного театрального актора та режисера, українського громадського діяча.

Майбутній митець Іван Тобілевич народився у 1845 р. в селі Арсенівка Бобринецького повіту Херсонської губернії. Тобілевичів справедливо називають засновниками українського театру. Брати драматурга і актора Івана Тобілевича — режисери та актори Микола Садовський, Панас Саксаганський, сестра — актриса та співачка Марія Садовська–Барілотті. До роду Тобілевичів ввійшли найкращі театральні творці тих часів: Марія Заньковецька стала дружиною Миколи, а Софія Тобілевич була другою дружиною Івана і авторкою мемуарів «Життя Івана Тобілевича». Завдяки зусиллям цієї родини Україна нарешті отримала свій професійний театр.

Популярним Іван Тобілевич став під псевдонімом Іван Карпенко–Карий. У поєднанні імені його батька та прізвища Гната Карого, улюбленого героя із п’єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля». Батько, Карпо Адамович Тобілевич, походив із зубожілого старовинного дворянського роду. Працював прикажчиком поміщицького маєтку. Мати була кріпачкою–покоївкою, яку закоханий Карпо Тобілевич викупив у панів Золотницьких. Завдяки їй, діти з пелюшок полюбили театральні вистави.

Трудову діяльність Іван Тобілевич розпочав досить рано. Через матеріальну скруту його освіта обмежилася чотирикласним училищем, по закінченню якого Іван майже два десятиліття служив у державних канцеляріях різного рівня. Робота з людьми на посадах від писарчука до секретаря міського поліцейського управління додала творчих вражень і життєвого досвіду майбутньому драматургу. На початку 1860–х рр., працюючи в повітовому суді в с. Бобринці, він познайомився з Марком Кропивницьким, через якого долучився до театральної сцени.