Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали шість населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілів постраждали дві людини.
У м. Куп’янськ постраждали 51-річний та 54-річний чоловіки.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
- 3 КАБи;
- 5 БпЛА типу «Герань-2»;
- 3 FPV-дрони.
Пошкоджено та зруйновано об’єкти цивільної інфраструктури:
- у Харківському районі пошкоджено приватний будинок (с. Руська Лозова);
- у Куп’янському районі — приватний будинок, складські приміщення (с. Малий Бурлук), недіючий дитячий інтернат (с. Шевченкове);
- у Ізюмському районі — складське приміщення (м. Балаклія).
За дорученням начальника ХОВА Олега Синєгубова його заступник Євген Іванов взяв участь у засіданні команди Управління ООН з координації гуманітарних справ.
Під час зустрічі обговорили підготовку до осінньо-зимового періоду та реагування на гуманітарні виклики в умовах воєнного стану. Зокрема, йшлося про забезпечення мешканців регіону тимчасовим житлом, непродовольчими товарами, водою, продуктами, медичними послугами, гігієнічними засобами, фінансовою допомогою та паливною деревиною.
За попередніми оцінками, в області близько 65 тисяч домогосподарств потребують дров або коштів для їх придбання. Харківська ОВА спільно з громадами та міжнародними партнерами здійснює верифікацію потенційних отримувачів допомоги, визначає обсяги та пріоритетність забезпечення.
«Питання забезпечення жителів області паливною деревиною, фінансовою та гуманітарною допомогою перебувають на контролі начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова. Особлива увага приділяється громадам у зоні до 20 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Пріоритет – соціально вразливі категорії населення: малозабезпечені, багатодітні родини, сім’ї загиблих Захисників і Захисниць. У межах співпраці очільників громад та команди профільного кластеру вже погоджено допомогу для понад 7 тисяч домогосподарств. Робота продовжується», – повідомив Євген Іванов.
Вакансії тижня в Харківській області
Станом на 31 липня 2025 року, за даними обласної служби зайнятості, на Харківщині актуальні 3385 вакансій.
1. Начальник зміни – 40 300 грн.
2. Шеф-кухар – 40 000 грн.
3. Майстер з експлуатації та ремонту машин і механізмів – 35 600 грн.
4. Вчитель закладу загальної середньої освіти – 30 000 грн.
5. Тракторист – 29 500 грн.
6. Фахівець з методів розширення ринку збуту – 25 000 грн.
7. Оператор з ветеринарного оброблення тварин – 24 900 грн.
8. Поліцейський поліції особливого призначення – 22 000 грн.
9. Машиніст автовишки та автогідропідіймача – 20 790 грн.
10. Бармен – 20 000 грн.
З переліком актуальних вакансій по Харкову та Харківській області можна ознайомитись за посиланням.
З 24 по 30 липня включно піротехнічні підрозділи в Харківській області розмінували понад 205 га територій, виявили та знешкодили 1519 вибухонебезпечних предметів.
Системну організацію заходів з розмінування та безпеки в області забезпечує Центр координації протимінної діяльності.
Протягом тижня зведені піротехнічні підрозділи обстежили понад 141 га сільгоспугідь, більше 3 кілометрів ділянок автодоріг, понад 7 кілометрів ліній електропередач, більш як 800 метрів газопроводів, а також розмінували 6 домоволодінь і 2 об’єкти. Повторно підключили до електромережі 6468 абонентів.
Впродовж 30 липня піротехнічні підрозділи розмінували понад 38 га територій, більше 26 га сільськогосподарських угідь, майже 1,5 кілометра ліній електропередач, більш як 500 метрів ділянок автомобільних доріг, майже 500 метрів газопроводів, а також обстежили 1 домоволодіння. Виявили та знешкодили 233 вибухонебезпечних предметів.
До Дня Незалежності України 46 окрема аеромобільна Подільська бригада Десантно-штурмових військ ЗСУ проводить «Інтенсив Незалежності» — 4-денний курс базової загальновійськової підготовки для цивільних.
Захід відбудеться з 21 по 24 серпня 2025 року під керівництвом досвідчених інструкторів бригади. Програма максимально наближена до бойових умов та включає практичні навички, які необхідні для захисту держави в умовах війни.
«Це не просто курс чи тренінг — це можливість кожному долучитися до боротьби за Незалежність, стати стійкішим, зібранішим і готовим до викликів сьогодення», — наголошують у відділенні комунікацій 46 окремої аеромобільної Подільської бригади.
Участь в інтенсиві відбувається без залучення територіальних центрів комплектування. Реєстрація — за телефоном: 050 739 87 72.
Минулої доби російські окупанти завдавали ударів по населеним пунктам Харківського, Чугуївського, Куп’янського та Ізюмського районів.
Внаслідок обстрілів 1 людина загинула, 7 – зазнали поранень: у селищі Васищеве Безлюдівської громади загинув 63-річний чоловік, постраждали чоловіки 64, 65, 74 років та жінки 47, 54, 62 років; у селі Борщова Липецької громади зазнав поранень 51-річний чоловік. Крім того, внаслідок вибуху невідомого предмету в Куп’янську постраждала 56-річна жінка.
Загалом, проти цивільного населення Харківської області російські окупанти застосували 39 некерованих авіаційних ракет, 2 ракети ЗРК С-300, 4 КАБ, 12 БпЛА типу «Шахед», 2 БпЛА типу «Ланцет» та 2 fpv-дрони.
Внаслідок ударів у Харківському районі пошкоджено складські приміщення цивільного підприємства, АЗС, приватний будинок. В Куп'янському районі пошкоджено 2 приватні будинки. У Ізюмському районі пошкоджено 2 приватні будинки, 2 автомобілі. В Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок.
105 років інституту медичної радіології імені С.П. Григор’єва
30 липня 1920 р. в Харкові засновано Всеукраїнську рентгенівську академію (нині Державна установа «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва Національної академії медичних наук України»).
Головний в Україні науковий заклад у галузі радіології, радіаційної онкології, дозиметрії, радіаційної гігієни та метрології іонізуючих випромінень у медицині має багату історію. Установа була заснована 30 липня 1920 р. Постановою Раднаркому УРСР як Всеукраїнська рентгенівська академія. Величезна заслуга у відкритті унікального закладу серед медичних установ України належала українському рентгенологу, його першому директору — Сергію Петровичу Григор’єву. Лікар практик, він вперше висвітлив рентгенологічну семіотику хронічного апендициту, розробив методики рентгенологічних досліджень нирок і хребта. У 1995 р. інституту присвоєне ім’я засновника.
Залишаючись унікальним, провідним науковим закладом у галузі радіології, інститут неодноразово змінював назву. У 1923 р. — це рентгено–онкологічний інститут; у 1925 р. — Український рентгено–радіологічний та онкологічний інститут; з 1955 р. — Харківський науково–дослідний інститут медичної радіології з основною науковою проблемою «Наукові основи медичної радіології»; з 2000 р. — Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва, а з 2007 р. він отримав статус державної установи.
Вболівав за долю України. Михайло Лозинський
Вболівав за долю України. Михайло Лозинський
30 липня виповнилося 145 років від дня народження українського дипломата, публіциста, літературознавця, перекладача, правознавця Михайла Михайловича Лозинського (1880–1937). Борець за українську державність, він очолював українську спеціальну делегацію на Паризькій мирній конференції (1919). У 1921 р. М. Лозинський разом з професором О. Колессою взяв безпосередню участь в організації Українського вільного університету в Празі та очолив у ньому кафедру міжнародного права. З 1927 р. працював у Харкові професором міжнародного права і дійсним членом науково–дослідної кафедри права Інституту народного господарства (Інгосп — нині Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого).
Автор першого україномовного підручника з міжнародного права, якому за багатством матеріалу не було рівних в СРСР. Михайло Лозинський у Харкові намагався підняти до європейського щабля загальний рівень юридичної науки, зокрема підготовку юристів–міжнародників. Сповна використати науковий потенціал вченому не дозволили розгорнуті радянським режимом політичні репресії. «Я прожив майже 15 років, останній раз безвиїзно, від початку 1919 року, в Західній Європі, знав добре Австрію, Чехословаччину, Швейцарію, Париж, був у Італії, бачив зблизька роботу Мирової конференції та Ліги Націй, европейських кабінетів, знав мови, сприйняв побутові й духовні елементи культури тих країн, почував себе — так сказати — «громадянином світу», інтернаціоналістом, що був життям зв’язаний, споріднений з різними країнами, народами й культурами. Відкинув у свойому минулому все протирадянське, приїхав до СРСР, хотів весь доробок свого життя віддати на будівництво радладу. Одначе ніхто того від мене не хотів брати, використовувати, ставити в такі умови, щоб я міг дати максімум…Чому все те? Висновок насувався все той сам: бо ти — українець і ще до того галичанин», — перебуваючи у в’язниці, засмучувався Михайло Михайлович.
За дорученням начальника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова його заступник Євген Іванов долучився до зустрічі з представниками 15 громад Харківського району, в ході якої обговорили стан реалізації раніше визначених завдань зі створення підрозділів місцевої (МПО) та добровільної (ДПО) пожежної охорони.
У ході зустрічі представники громад доповіли про виконану роботу, наявні результати, а також актуальні проблеми, які постають у створені пожежно-рятувальних підрозділів — зокрема, кадрові питання, оформлення документації тощо. А також обговорили можливі шляхи розв'язання та підвищення рівня міжвідомчої взаємодії.
«Згідно доручення начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, продовжуємо працювати на випередження, щоб громади мали необхідні ресурси для реагування на будь-які надзвичайні ситуації. Важливо, щоб місцеві команди були готові швидко діяти у співпраці з усіма службами», — зазначив Євген Іванов.
Сторінки щоденника політика Володимира Винниченка про поїздку до Харкова влітку 1920 р.
28 липня минуло 145 років від дня народження борця за незалежність України, першого голови Директорії УНР, голови Генерального секретаріату (1918–1919), автора законодавчих проєктів УНР Володимира Кириловича Винниченка (1880–1951). Політичний та державний діяч після завершення активної частини визвольних змагань опинився на еміграції. У березні 1920 р. у Відні В. Винниченко об’єднав кілька десятків членів Закордонної групи Української соціал–демократичної робітничої партії, створивши нову політичну організацію — Закордонну групу Української комуністичної партії, яку він сам очолив. То був пошук альтернативи партії більшовиків, яка монополізувала державну владу в Україні. Закордонна група діяла цілком самостійно від Української комуністичної партії (УКП, яка згодом вимушено влилась у КП(б)У), хоча декларувала приналежність до неї. Заявивши про перехід на позиції комунізму, В. Винниченко провів політичні консультації щодо можливості повернення до політичного життя в Україні з близьким до московського керівництва лідером угорських комуністів Белом Куном.
Досвідчений політик, В. Винниченко бачив свою роботу в українському радянському уряді за дев’ятьма умовами. Першою і основною була державна незалежність України у проведенні внутрішньої та зовнішньої політики. Саме це, за нотованими у щоденнику враженнями Винниченка, стало наріжним каменем перемовин. «Вони жагуче вірять, що Москва та Київ згодяться на мою пропозицію. Вірять, бо не менш жагуче того бажають... Мій сумнів вони зустріли з гарячим протестом: ніколи в світі руські комуністи не можуть бути імперіалістами та націоналістами. Ніякі мої докази, приклади, спомини не могли на них подіяти, — адже Бела Кун «найкращий учень Леніна», він краще знає свого вчителя. Але я все таки сказав йому: «Запам’ятайте мої слова: вони загублять вас, нас і себе на українському питанні» (як підтвердження цих слів, у 1938 р. Бела Кун був звинувачений НКВС «у керівництві контрреволюційною терористичною організацією в Комінтерні» і розстріляний у Москві).