Наукові здобутки і життєві поневіряння
професора Стефана Таранушенка
21 грудня 135 років тому народився однин з найвідоміших дослідників української культури у царині самобутньої національної архітектури, традиційного побуту, а також музеєзнавець, успішний організатор пам’яткоохоронної справи на Слобожанщині, доктор мистецтвознавства, професор Стефан Андрійович Таранушенко (1889–1976).
Його наукова спадщина складається з понад 200 праць і включає публікації результатів досліджень справжніх перлин українського дерев’яного та кам’яного зодчества. Висвітлює особливості розвитку та вдосконалення техніки будування, оприлюднює встановлені імена стародавніх майстрів будівельної справи. Підсумком тривалих пошуків, несподіваних знахідок і прикрих втрат стала підготовлена С. Таранушенком монографія «Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України». Ця робота в дещо скороченому вигляді вперше була опублікована у 1976 р. за редакцією академіка М.П. Бажана і доктора мистецтвознавства Г.Н. Ловгина.
Любов’ю до церковної архітектури Стефан Таранушенко був оповитий в ранньому віці, коли разом з батьком потрапив до храму святого Миколи в рідному Лебедині Харківської губернії (нині у складі Сумської області). Відчуття радісного хвилювання від першого побачення з прекрасним він зберігав усе життя. «Старовинна церковка — її архітектура — протягом всього мого раннього дитинства пробуджувала в мені естетичні почуття, формувала, виховувала їх». Дитяче захоплення міцніло і розквітло в роки навчання на історико–філологічному факультеті Харківського університету, коли вчорашній зацікавлений початківець отримав необхідні професійні знання. За дорученням наукового історико–філологічного товариства університету студент дослідив і сфотографував під час літніх канікул старовинні церкви Лебединського, Сумського, Охтирського, Ізюмського, Богодухівського повітів. Представлені науковцям здобутки отримали позитивний відгук, що надихнуло молодого вченого на подальші дослідження. У виборі спеціалізації йому допоміг професор Ф.І. Шміт, який високо оцінив дипломну роботу «Іконографія українських іконописців» і підтримав наміри випускника займатися вивченням українського мистецтва.
