Український письменник своєї доби Олекса Слісаренко
Цим березнем виповнюється 135 років від дня народження українського поета, прозаїка, педагога, представника доби Розстріляного відродження, репресованого сталінським режимом Олекси Андрійовича Слісаренка (1891–1937). Твори письменника цікаві живим відтворенням своєї епохи для наступних поколінь українців. У 2024 р. на його честь перейменована вулиця у м. Дергачі Харківської області.
Олекса Слісаренко (справжнє прізвище Снісар) народився 28 березня 1891 р. на хуторі Канівцевому (нині с. Шипувате) Вовчанського повіту Харківської губернії. Дід його і батько, Андрій Прокопович, були лимарями. Родина тривалий час жила у злиднях, ледь зводячи кінці з кінцями. Поки батькові не вдалося 1903 р. отримати дохідну посаду керуючого панським маєтком у Сумському повіті. Так втілилась його давня мрія — вивчити дітей. Олекса здобував освіту в Яготинській двокласній школі, церковно–приходській школі у с. Сергіївка. Опісля розпочалася самостійність юнака та настав час визначення життєвих орієнтирів.
«Моє дитинство закрилося юністю, сповненою напружених шукань і невсипущої праці. Я ріс, далекий од своєї сім’ї, в колі прекрасних товаришів, спочатку в убогій Кучерівській сільськогосподарській школі на Курщині, а згодом в одній із кращих шкіл на Україні — «Харківській хліборобській школі». В цій школі мене оточували не тільки хороші культурні товариші, а й прекрасні педагоги, з яких я з особливою приємністю згадую Павла Івановича Тиховського, що зміцнив у мене любов до літератури своїми талановитими лекціями, позбавленими тогочасного казеного обскурантизму, та вихователя Петра Олександровича Євецького, що присвятив все своє життя цій славній школі». У часи навчання Олекса Слісаренко захопився поезією. Перші вірші опублікував у журналі «Рілля» в листопаді 1911 р. Наступні — у журналах «Літературно–науковий вісник», «Рідний край», «Сніп», «Село», «Дніпрові хвилі» та «Засів».
